3. ГОЛОВНИЙ КАПІТАЛ
Ось ми і підійшли до головного, чим сьогодні без удаваної скромності може пишатися Біляївський район – до його людей, тих кадрів, які тривалий час працювали і сьогодні трудяться на всіх ділянках виробництва, соціального і культурного будівництва, вміло організовують роботу трудових колективів, і самі показують особистий приклад в усьому.
Особлива заслуга керівників району – це, гадаємо, створення спокійних ділових обставин, коли основні зусилля спрямовано на конкретні творчі справи.
Але ж і у Біляївці ще років два тому кипіли такі пристрасті, що, здавалося, район загрузне у тривалих сварках і конфліктах. Вже тоді депутати райради першими в області налаштувалися виявити недовіру випадковій людині, призначеній на посаду голови райдержадміністрації. За це проголосувало понад дві третини депутатського корпусу, і Президентові України залишалося лише підписати Указ про звільнення.
Згодом на цю посаду було призначено Іллю Тарлєва. Його прийняли досить насторожено, тому що вже обпеклися на одному “варягу”. Іншої реакції Ілля Миколайович, втім, і не очікував. Тому з перших днів впрягся у роботу, використовуючи свій великий досвід, накопичений за багато років у Тарутинському районі. Крім того, він знав, що справа не у «варягах», а в самих людях. Адже і сьогодні біляївці з великою повагою говорять про добрі справи його попередників – Дмитра Попова і Євгена Ігнатовського.
Ділову хватку Тарлєва швидко оцінили. Але з ще більшим задоволенням відзначали, що два перші керівники району багато основних питань вирішують разом, що районна рада почала працювати в одній «упряжці» з райдерж¬адміністрацією. І це стало давати конкретні позитивні результати. Про багато з них вже було сказано у двох попередніх статтях («ОВ» за 7 та 9 червня) під заголовком «Біляївські будні».
Зараз же зосередимося на роботі самих органів місцевого самоврядування, їхньому вмінні (а головне – щирому бажанні) трудитися для місцевого населення, для поліпшення його соціального і культурного забезпечення.
Почнемо з районної ради, її якісного складу. Що б там не говорили, а біляївці стали розбірливі і у різних політичних віяннях, і в оцінці урочистих передвиборних обіцянок багатьох кандидатів. І перевагу віддали «регіоналам», які одержали 39 мандатів з 66. Мають свою квоту у райраді ще чотири партії і виборчі блоки, які створили свої фракції.
Тут створили коаліційну більшість з 45 депутатів. Але й опозиція не обділена увагою. Скажімо, заступником голови райради обрано представницю БЮТ – Олену Вікторівну Степаненко. Представники решти партій очолили деякі постійні комісії.
І, однак, депутати не гають часу на з'ясування взаємин, не повторюють сліпо всілякі акції своїх «старших братів» у Верховній Раді. У цьому заслуга і голови райради Олександра Семенова і всього депутатського корпусу.
На чому сьогодні ґрунтується авторитет районної ради? Насамперед, на тому, що багато депутатів подають особистий приклад у роботі, а очолювані ними деякі підприємства стали гордістю і фінансовою опорою району.
Їх список зайняв би досить багато місця. Тому назвемо деякі з них. Це директор ДВП «Покровське» Олександр Баранов, ГПХ «Южний» – Микола Цандур, який до того ж є керівником Інституту агропромислового виробництва. І ще директори ТОВ «Південьагропереробка» Олег Казимиров і ТОВ «Троїцьке» Володимир Курко, два керівники приватних підприємств – Олег Ніцевич і не раз уже заслужено згадувана Ольга Вовченко. Всі вони – депутати райради і кожен з них за цих важких погодних і економічних умов з повною відповідальністю ставляться до своїх депутатських обов'язків і, незважаючи на велику зайнятість на основній роботі, активно беруть участь в обговоренні питань на засіданнях постійних комісій в сесійній залі.
Про самі комісії теж варто сказати особливо. Рідко де зустрінеш в районах, щоб депутати готувалися до своїх засідань, так глибоко вивчаючи ситуацію, залучаючи до обов'язкової участі всіх виконавців, які мають стосунок до проблеми, яка розглядається.
Це показала і підготовка до останньої, тринадцятої сесії райради, яка відбувалася на початку червня цього року. Кожна комісія, а їх у райраді вісім, засідала у визначений графіком день, що дає можливість залучити до розмови велику кількість осіб. Та й сам зміст порядку денного говорить багато про що. Провідні місця посідали фундаментальні питання, перевірка виконання попередніх рішень і довготермінових програм. Скажімо, постійна комісія з питань аграрної і промислової політики, розвитку підприємництва і побутового обслуговування, яку очолює депутат Іван Граматік, вважала за потрібне ще раз проконтролювати, як іде виконання програми розвитку малого бізнесу, зосередивши увагу на створенні нових робочих місць і на підвищенні активності і підтримці тих, хто тільки збирається відкрити своє приватне підприємство.
Як завжди, з великим «навантаженням» працює постійна ко¬місія з питань бюджету, соціально-економічного і культурного розвитку, управління майном комунальної власності і регуляторної політики, яку очолює Олександр Чебан. Вже сама назва говорить про обсяг її роботи, на порядку денному кожного засідання – до десятка питань. Так було і на останньому. Серед решти у переліку було, наприклад, і таке, досить актуальне для нашого часу питання: про введення додаткових штатних одиниць у зв'язку з відкриттям нової групи в Кам’янському дитячому садку «Вербичка», про виділення коштів на харчування дітей. Чи не так, неординарне питання на тлі дошкільних закладів, що закриваються або давно закритих. Або ще таке далеко нетипове для села питання: про встановлення світлофорного об'єкта на перехресті двох вулиць у Великому Дальнику.
Про орієнтацію депутатів на конкретні справи свідчить і те коло питань, яке вони обговорювали на тринадцятій сесії. Тут немає ні політичних відозв, ні окремих заяв. Депутатів цікавило, як організовані, як відбуватимуться оздоровлення і відпочинок дітей цього літа, що треба ще зробити, щоб побільше учнів побувало на морі, на берегах річок і лиманів.
То що ж – мир і спокій? Все зважено, архіспокійно? Наважуся вас запевнити, що мені не раз доводилося бувати на пленарних засіданнях сесій цієї райради і бачити тут ще той розпал пристрастей. Але вся справа у тому, яка при цьому переслідується мета. Якщо в хід пішли приватні амбіції – то це один бік справи. А коли сперечаються про обов'язкове розв’язання конкретної проблеми і судження розходяться лише у методах і способах її здійснення, то це зовсім інший аспект. І саме він визначає інтереси депутатів.
В усьому цьому чимала заслуга насамперед голови райради Олександра Семенова, який обирається на цю посаду вже друге скликання. Раніше працював багато років у райдержад¬міністрації. В Олександра Федоровича є та бажана для багатьох розумна педантичність, що прищепилася, мабуть, з набуттям професії економіста. Він і в розмові увесь час намагається взятися за ручку і пояснити свої докази, розрахунки. Або, скажімо, у нього на столі лежить графік, де розписано буквально кожен робочий день. По поне¬ділках він приймає жителів у райраді, а по четвергах – у нього виїзні зустрічі з виборцями сіл з особистих питань. Люди вже до цього звикли і не юрмляться, як звичайно, у службових коридорах.
І все ж голова сильний саме депутатським корпусом. Тут у нього багато однодумців, тут він знаходить підтримку при впровадженні найсміливіших пропозицій. Як було, скажімо, при укладанні інвестиційного договору з фірмою «Нафтогазсервіс» на газифікацію сіл Яськи, Троїцьке і Градениці.
А друга серйозна опора – сільські голови. Їхні взаємини, при відсутності прямої вертикалі влади, будуються на основі взаємного спілкування і колективного розв’язання питань. Як і у решті районів, тут створено і функціонує координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові райради. Вона стала надійною опорою при розв’язанні глобальних для району питань – формуванні бюджету, програми соціально-економічного розвитку, визначення основних пріоритетів на черговий календарний рік тощо. Причому на такі засідання запрошуються і багато представників райдерж¬адміністрації.
На останньому засіданні, яке відбулося нещодавно, рада обговорювала питання забудови населених пунктів і підключення нових будинків до електричної мережі. Не без дискусії аналізувалися результати перевірок контрольно-ревізійного управління. Висновок зроблено один: фінансової дисципліни потрібно дотримуватися ще суворіше, а бюджетні гроші витрачати тільки за призначенням.
Але є у взаєминах районної і сільських рад ще один момент, який багато про що говорить. Голова райради разом із сільськими головами провадить часто неофіційні зустрічі, як кажуть, “без протоколу і краваток”. Така атмосфера дозволяє вести більш довірчі розмови, відверто обговорювати різноманітні ситуації, що склалися у тому або іншому селі, у Біляївці або селищі Хлібодарському. Часто такі зустрічі приурочуються до вшанування когось з ветеранів, відомої в районі людини, а то і для того, щоб відвідати сім’ї афганців, чорнобильців, міліціонерів, які загинули. А цього, погодьтеся, так не вистачає у сьогоднішній заформалізованій до краю атмосфері!
Про самий корпус сільських голів Біляївського району – розмова особлива. Такого мало де знайдеш. Втім, судіть самі. Головними патріархами на цій службі з 23-річним стажем є Світлана Мацкул з Августівки і Анатолій Гритенко із села Яськи, якому колеги довірили очолювати свою асоціацію. Вже кілька скликань на посаді сільських голів – Володимир Кіров з Холодної Балки і Павло Берлінський з Маринівки. А відомий всій країні їхній колега Валентин Рибак з Великого Дальника не раз ділився своїм дос¬відом роботи з найвищих трибун в Одесі і Києві.
І ще один досить характерний показник: з 22 міських, сільських і селищних голів на минулих виборах до місцевих рад змінилося всього двоє.
Наша газета про багатьох з них вже писала досить докладно. Авторові цих рядків доводилося бувати на багатьох сесіях сільських рад, зустрічатися з різних причин з мешканцями сіл і одержувати, як кажуть, інформацію з перших вуст. До вже названих сільських голів варто ще додати тих, у кого багато чого можна повчитися в роботі. Це Ігор Войцеховський з Маяк, Олександр Іванченко з Секретарівки, Борис Поліщук з Дачного, та й успішно розпочав сільський голова Іван Пахомов з Градениць. Всіх їх об’єднує одне – прагнення працювати, як ми говоримо, із громадою і для громади. Таких людей стає все більше. Їх багато і в управліннях, у відділах райдержадміністрації, і серед спеціалістів підприємств і сільських агрооб’єднань, серед лікарів і вчителів, працівників культури і спорту.
– Не забудьте, – нагадав Олександр Семенов, – відзначити і особливий внесок у наші справи і двох депутатів обласної ради – Миколи Андрійовича Тіндюка і Сергія Олександровича Белюка. У нас кожен підтвердить їхню пряму участь у розв’язанні багатьох проблем, у тому числі і пов'язаних з газифікацією сіл, будівництвом і ремонтом доріг, реконструкцією будинків соціально-культурного призначення.
…Останнім часом у багатьох селах району довелося почути добрі слова на адресу районних керівників. Отож, зміцнюється довіра. А де довіра – там, як правило, з'являється і успіх.
