ТІ, У КОГО ПОПЕРЕДУ ЖИТТЯ... АЛЕ ЩО ЗАВАЖАЄ РАДІТИ І ДИХАТИ НА ПОВНІ ГРУДИ, – ПРО ЦЕ НАША РОЗМОВА НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА
Наталя Лебедь, випускниця Одеського національного політехнічного університету:
– Я залишаюсь в улюбленому вузі, вже працюю спеціалістом у відділі маркетингу. Дуже задоволена. Живу з батьками. Але хотілося б, щоб більше турбувалися про молоді сім’ї – їхній достаток залишає бажати кращого. Але ж багато хто мріє про окреме житло, пристойні заробітки. Не можна залежати все життя від гаманця батьків...
Катя Ромазанова, 4-курсниця ОНПУ:
– Я родом з Біляївського району, але мрію залишитися в Одесі, оскільки у рідній Біляївці роботи для мене немає. А мені хочеться реалізувати себе як доброго фахівця. Хотілося б, щоб і на навчання, і на роботу не приймали без хабарів, як це часто буває...
Ольга Табаченко, випускниця Одеського державного аграрного університету:
– Молодь повинна бути щасливою. Вважаю це аксіомою. Все найкраще повинно бути у молодих. А для цього потрібно, щоб до нас повернулися лицем. Поки що наша держава навіть в освітній сфері серйозно недопрацьовує: не вивчається досвід минулих років, не трансформуються новітні технології. Студенти і педагоги ще не стали партнерами, що теж заважає просуванню вперед. Щастя молодих – це і духовні, і матеріальні блага, і успішна кар’єра. Хочеться напередодні свята всім цього побажати!
Павло Куций, випускник Одеської національної юридичної академії:
– Спасибі за привітання, тим більше, що в мене подвійне свято – тільки-но захистив диплом. Родом я з Кривого Рога і дуже задоволений, що потрапив до цієї академії. У рідному місті у нас є свій філіал, який очолює Галина Василівна Іваненко, справжній педагог, як кажуть, від Бога. Ось кому ми зобов’язані своїм чудовим настроєм. Хотілося б мати гідну роботу (знову ж без хабарів), добру зарплату. Побільше потрібно споруджувати спортивних комплексів для молоді, але й звичайно ж, дешевого, доступного для всіх житла.
З роботою, гадаю, питання вирішиться навіть у нашій корумпованій державі, а ось з квартирами можновладцям є над чим задуматися, одними привітаннями тут не обійтися.
