ПРОТИ ГРУЗИНСЬКОГО РЕСТОРАНУ ПОВСТАЛИ ПРАВОСЛАВНІ ЧЕНЦІ. На території всесвітньо відомого історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра» спалахнув скандал не на жарт. Якась «ініціативна бізнес-група» якимось чином зуміла одержати від міської влади дозвіл на спорудження… грузинського ресторану. Такого святотатства на віками «намоленій» землі не допускали навіть німецькі військовики, які господарювали в Києві в першій половині 40-х років минулого століття!
У прихильників появи в Лаврі розважального закладу (крім банального прагнення заробити на постійних юрбах туристів) маються цілком «благозвучні» аргументи. Адже Грузія – теж православна держава. Її князі здавна відвідували Лавру і залишали її священикам і ченцям щедру «допомогу». Грузинські живописці брали участь у прикрашанні мозаїкою головної церкви Києво-Печерської Лаври. Нарешті, починаючи з ХІІ сторіччя між руськими і грузинськими князівськими родами стали регулярно укладатися шлюбні союзи, при цьому неабияка частина вінчань відбувалася саме в стольному граді Києві.
На думку представників священомонашеського чину, все це жодною мірою не може виправдовувати теперішні дії «торговців у Божому Храмі». Так само як і столичну владу, яка віддала «на розтерзання» нуворишам перлину української столиці.
Разом із віруючими тривогу б'ють і архітектори, екологи й археологи. Крім ресторану, спорудження якого тимчасово припинено, з боку Лаврського провулка мають намір збудувати семиповерховий готель; з подачі влади у «підвідомчій» пресі щосили йде промо-кампанія на користь «створення максимуму зручностей для іноземних туристів». Тим часом прибережний ґрунт може не витримати такої ваги. І тоді частина Лаври просто скотиться до сивого Дніпра…
Оскільки історико-архітектурний комплекс зараз номінується на право бути включеним до числа «Семи чудес України», «ОВ» звернулися за коментарем до голови ради загальнонаціональної акції «7 чудес України», віце-спікера Верховної Ради Миколи Томенка.
– Насамперед давайте виявимо політкоректність і будемо іменувати споруджуваний питний заклад просто рестораном (без уточнення «грузинський» – авт.). На превеликий жаль, змушений констатувати: влада в Києві змінюється, а забудовники залишаються.
Моя думка: із поваги до країни, до її національної самосвідомості будувати в Лаврі не треба. Можу навести ще один приклад: на території Святої Софії також готові спорудити фітнес-центр; з яких це пір поблизу собору, який охороняється ЮНЕСКО, можна будувати лазню?!
– Верховна Рада хоч якось осудить появу «Лаврського ресторану»?
– Висловлю власну думку. На час передвиборної кампанії я б взагалі заборонив землевідведення! За винятком випадків, коли окремі ділянки реалізуються шляхом відкритого земельного аукціону. Підозрюю: у період до 30 вересня окремі чиновники постараються «тихенько» видати дозвіл на максимально більшу кількість «ласих шматків»…
…Якщо подальші події навколо Софії Київської і грузинського ресторану в Лаврі будуть розвиватися згідно з прогнозом Миколи Володимировича, Київ цілком може «вилетіти» із списку міст, оголошених ЮНЕСКО «світовою історичною цінністю». У кращому випадку його будуть іменувати «містом, де маються окремі історичні пам'ятки». А Києво-Печерську Лавру разом зі Свято-Софійським собором через зміни навколишньої архітектури «викреслять» навіть з числа цих самих історичних пам'яток…
