НА ЗАПИТАННЯ КОРЕСПОНДЕНТА «ОВ» ВІДПОВІДАЄ ГУБЕРНАТОР І.В. ПЛАЧКОВ
– Іване Васильовичу, Ви нещодавно брали участь у роботі Ради національної безпеки й оборони України. Наших читачів цікавить: які питання обговорювалися на її останньому засіданні і чи йшлося там про становище в аграрному секторі, про продовольчу безпеку країни?
– На порядку денному чергового засідання Ради національної безпеки й оборони, що більше знайома широкій публіці за своєю абревіатурою – РНБО, було дев'ять питань різного характеру. Вони стосувалися поліпшення інвестиційного клімату в Україні, близької для мене проблеми енергетичної безпеки, продовження будівництва об'єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС і низки інших дуже злободенних проблем державної безпеки.
На засіданні РНБО відзначалося, що для поліпшення інвестиційного клімату в Україні необхідна активніша повсюдна робота. Ми поки що не ставимося до інвестора як ключового фактора в розвитку нашої економіки, не створюємо для нього привабливих умов для вкладення капіталів. Відштовхує його і недосконалість нашої законодавчої бази.
Багато було виявлено недоліків при вирішенні інших питань.
Що стосується продовольчої безпеки, то це питання на засіданні РНБО не розглядалося. Але це не означає, що керівництво країни не надає цьому належного значення. Відбулася дуже авторитетна нарада в Херсонській області за участю Президента країни. Були дані відповідні доручення виконавчим органам, з'явилася постанова Кабінету Міністрів України про надання допомоги регіонам, потерпілим від посухи.
До речі, у день проведення засідання Ради безпеки перший віце-прем'єр-міністр Микола Азаров проводив нараду з аграрних проблем і, зокрема, щодо стабілізації цін на хліб і хлібобулочні вироби.
Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи й забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року». У ній міститься ряд конкретних пропозицій щодо підготовки до чергової осінньої сівби, забезпечення потреб держави в зерні і виділення фінансових ресурсів для надання допомоги сільгоспвиробникам. Передбачено 50 млн гривень для придбання насіння і 200 млн – на фінансування АПК.
– А тепер повернемося в нашу Одеську область. Як виглядає ситуація в аграрному секторі?
– Стихія в нинішньому році завдала небаченого збитку врожаю. У деяких районах південної зони втрати складають до 40 відсотків. І це ще не остаточний результат. Тим більше, що жарка погода без істотних дощів дотепер зберігається.
Нещодавно ми завершили обстеження всіх полів у кожному районі області. Воно виявило, що на полях загинув врожай різних сільгоспкультур на площі 27 тисяч гектарів. Втрат завдано на суму понад 250 мільйонів гривень.
І все-таки, гадаю, ні впадати в паніку, ні відрікатися від подальшого виробництва зерна нам не треба. Тим більше, що держава відшкодує значну частину завданих анормальною погодою втрат. За нашими розрахунками, попередня компенсація складе понад 55 млн гривень.
Ситуація, що склалася, ще раз нагадала, що аграрії не повинні уникати обов'язкового страхування посівів. А поки що з цього джерела сільгоспвиробники одержать лише 116 тис. гривень.
За нашими розрахунками область у поточному році одержить 1,4 млн тонн зерна – удвічі менше торішнього результату. Але і цей врожай, як кажуть, потрібно зібрати й зберегти.
Тому наша увага сьогодні зосереджена на проведенні жнивних робіт, що йдуть уже повсюдно. Жарка погода прискорила жнива майже на два тижні. Вже завершується обмолот озимого ячменю, багато господарств на півдні приступили і до косовиці озимої пшениці. Збирання проведено на площі понад 80 тисяч гектарів. Середня врожайність поки що складає 16 центнерів.
Нам необхідно в поточному році забезпечити 190 тисяч тонн насіння і 324 тисячі тонн продовольчого зерна для повного задоволення потреб населення. І вони, поза всякими сумнівами, обов'язково будуть. Отож підстав для тривоги, а тим більше для паніки щодо дефіциту хліба абсолютно немає.
– І все ж таки прецеденти спостерігалися й у нашій області. Як Ви прокоментуєте такі факти?
– Ще раз повторю: підстав для якогось термінового підвищення цін на хліб абсолютно нема. Хоча не перевелися ще ті, хто хотів би нагріти руки на тимчасових труднощах. Повинен нагадати, що такі спроби були і торік: тоді ми підписали меморандум із представниками елеваторів і пекарень про те, що підвищення цін на хліб, тим більше на соціальні види продукції, не буде.
І от знову ми зіткнулися з такою ситуацією в місті Ізмаїлі, куди я виїздив на минулому тижні. Повинен сказати, що всі непорозуміння були розв'язані на місці досить швидко. На місці ж довелося висунути й альтернативну пропозицію: якщо підвищення цін в Ізмаїлі і Кілії буде тривати, то місцеве населення буде забезпечувати хлібом фірма «Одеський коровай».
Але, гадаю, до таких крайнощів справа не дійде. Крім того, така ситуація спостерігалася в двох-трьох випадках. А хліб сьогодні в області випікають у 136 пекарнях. І от серед них, як у будь-якій іншій справі, завжди знайдуться недбайливі люди, які дуже хочуть погріти руки на форс-мажорній ситуації.
– У зв'язку з тяжкими обставинами, чи перебудовується робота апарату облдержадміністрації, його управлінь і відділів?
– Ви знаєте, ми давно працюємо в екстремальних умовах. У посівну треба потурбуватися про насіння, пальне, техніку, добрива, захисні засоби, забезпечити посівну кредитами і т.д. За осінньою сівбою йде не менш відповідальна пора сівби ярих культур. І знову все треба повторити спочатку. А зараз, коли йдуть жнива, наші люди, фахівці готові прийти на допомогу будь-якому господарству або фермеру.
Ми шукаємо шляхи для пролонгування отриманих кредитів, а це майже 600 млн гривень. Пропозиція про те, що їх треба повернути з наступного врожаю, звичайно, справа нереальна. Тому ми ведемо переговори про те, щоб дали відстрочку хоча б ще на два-три роки. Адже кредити не тільки повертати, але і брати нові треба для проведення осінньої сівби. Без цього багатьом господарствам і фермерам просто не обійтися. Тому ми провадимо роботу щодо найшвидшого одержання компенсації за втрачений врожай. Кожне господарство для цього підготувало всі необхідні документи.
– Робота облдержадміністрації не обмежується одним аграрним сектором, хоча він і потребує до себе сьогодні особливої уваги. А як справи на інших ділянках?
– Звичайно, ми працюємо в усіх напрямах, передбачених програмою соціально-економічного й культурного розвитку області. Про все відразу не скажеш, тому зупинюся на питаннях будівництва й використання субвенцій, виділюваних державою з цією метою.
Гадаю, що в поточному році обов'язково завершимо реконструкцію і реставрацію Одеського академічного театру опери та балету. Як відомо, тут роботи провадяться протягом майже 12 років. Але тільки цього року взялися за діло по-справжньому, і театр обов'язково відчинить гостинно двері в дні свого ювілею.
Йде будівництво і багатьох інших об'єктів соціального призначення. Але тут я хотів би акцентувати увагу на проведенні тендерів. Їхній згубний вплив уже встигли добре відчути наші медичні й навчальні заклади, установи соціального призначення. Довга тяганина з проведенням тендерів призводить до того, що ці заклади місяцями не можуть використовувати виділені субвенції на придбання медикаментів, продуктів харчування, на інші невідкладні потреби.
Особливо від цього страждають будівельні роботи. Штучно вибудуваний довгий ланцюжок усіляких погоджень у Києві, проведення самого тендеру займає багато часу і доводиться втрачати літні терміни, на які припадають, зазвичай, основні роботи.
Скажу більше: для проведення тендеру потрібні великі заставні суми. А потім до столиці, якимось приватним компаніям, іде 5 – 10 відсотків цих коштів. От чому я вважаю рішення про проведення тендерів явищем антидержавним і навіть злочинним.
Гадаю, журналістам було б цікаво знайти авторів цього законопроекту і проаналізувати, чиї корумповані інтереси він захищає.
– Під час перебування в Ізмаїлі, Ви відвідали судноремонтний завод, зустрічалися з працівниками Українського Дунайського пароплавства. Ваші погляди на перспективу розвитку цього транспортного вузла?
– Повинен відразу й однозначно зауважити, що спорудження судноплавного каналу Дунай – Чорне море було й залишається питанням державної важливості. Воно знаходить підтримку в Президента, Кабінету Міністрів. Сьогодні канал працює дуже інтенсивно. Через нього вже пропущено за два місяці понад 250 суден.
Роботи будуть тривати як щодо поглиблення суднового ходу, так і на спорудженні дамби з боку моря.
Ми вважаємо, що робота каналу не завдає серйозної екологічної шкоди, на чому спекулювали недоброзичливці. Звичайно, під час виконання певних робіт на каналі, під час проведення суден, можуть траплятися непередбачувані викиди різних відходів у воду. Але на те й існує екологічна служба, щоб давати лад у цій справі.
Недавно у Вилковому проходила чергова наукова конференція щодо використання Дунайського біосферного заповідника. І відразу пішли чутки, що готується черговий раунд протистояння між екологами й транспортниками. Смію запевнити, що нічого подібного не буде. Ми встановили гарні ділові взаємини з працівниками заповідника і підтримуємо їхні будь-які починання з охорони природи. А опонентів ми не боїмося, більш того, ми хочемо, щоб вони завжди були і суворо припиняли будь-які спроби порушення первісної природи на дунайських островах.
Поряд з розвитком морських перевезень, зміцненням матеріальної бази дунайських портів, ми детально займаємося розвитком всього транспортного вузла. Мова йде про автобан Одеса – Рені, про будівництво нового залізничного полотна.
Хочу повідомити жителям області, що є можливість підключити будівництво автобану до програми «Європа-2012», пов'язаної, як відомо, із проведенням чемпіонату світу з футболу на території Польщі й України.
Будівництво автобану, розширення каналу через гирло Бистре дозволять докорінно змінити інфраструктуру південних районів області, забезпечити населення роботою і високими зарплатами.
Ми будемо прагнути до того, щоб Дунайський транспортний вузол став справжніми воротами до Європи, і щоб ці ворота в прямому й переносному значенні стали «золотими воротами» для нашої країни, нашого регіону.
– Зараз багато розмов знову ведеться про продаж Одеського припортового заводу. Ваше ставлення до цього питання?
– Процес цей став незворотнім. Питання в іншому – на яких умовах його потрібно продавати. Зараз ведуться розмови про те, що реальним покупцям ставиться умова, щоб вони утримували соціальну базу ОПЗ на весь період експлуатації заводу. Я хочу запитати, ви можете навести хоч один приклад дотримання такої угоди? Цього не було і не буде. Як тільки з'явиться новий господар, він відразу ж усіма правдами і неправдами почне відмовлятися від житла, будинків культурного й спортивного призначення.
Тому моє тверде переконання полягає в тому, що вся соціальна інфраструктура повинна перейти до міста Южного. Цю свою думку я обстоював і буду обстоювати у вищих органах влади, Державному фонді майна. Соціальна база міста – це загальна власність міської громади, і вона не повинна переходити в приватні руки. А потім почнуться складнощі з визначенням статусу житла, з можливістю його приватизувати, продати, обміняти...
Під час згаданої поїздки до Ізмаїла люди прийшли до мене на прийом із проханням вирішити питання про передачу житла колишнього заводу «Еталон» до комунальної власності міста, щоб його мешканці нарешті після 15 років ходінь по різних інстанціях придбали власні квартири. Ізмаїльців довелося покартати за бюрократичну тяганину. А як же буде в Южному? Чи не повторять вони ізмаїльську історію? Тут є над чим задуматися.
– На завершення нашої бесіди давайте знову повернемося до аграрних проблем. Які висновки зробила облдержадміністрація зі стихійного лиха, що постигло нас?
– Перший висновок – це створення надійної меліоративної системи. Полив у нашому регіоні ризикованого землеробства повинен бути організований на повну потужність, а не тільки за побажаннями окремих сільгоспвиробників. Система ця – єдиний комплекс, і потрібно стежити за тим, щоб не траплялися збої на окремих ділянках. Скажімо, на озері Ялпуг ведеться такий інтенсивний забір води, що воно обміліло й досягло того низького рівня, коли сонце прогріває воду до самого дна і провокує «озеленення» води. Довелося терміново організовувати закачування води з Дунаю відразу на двох насосних станціях.
Зараз готується нова державна програма меліорації земель. Гадаю, при її здійсненні не будуть допущені сьогоднішні серйозні помилки.
Ще раз повторюся: необхідно не на словах, а на ділі дотримуватись сівозмін. Їхня повна відсутність сьогодні поглибила негативні наслідки посухи. Ми чекаємо від науки нових сортів озимої пшениці і ячменю, що матимуть більшу стійкість до морозів і посухи.
А на завершення хочу ще раз заспокоїти жителів нашої області. Ми вибиралися і зі складніших ситуацій, і зараз люди не залишаться без хліба. Зокрема і призначеного для малозабезпечених прошарків населення.
І ще одне. Ми рекомендували керівникам сільгосппідприємств, фермерських господарств вести розрахунок зі своїми пайовиками натуроплатою. Кожен селянин, за віковою традицією, повинен мати вдома про запас мішок-два зерна і необхідну кількість кормів. Адже і про тваринництво треба думати в цю важку годину.
До речі, зауважу, що компенсацію за наслідки посухи одержать не тільки ті, хто безпосередньо вирощує хліб, але й елеватори, переробні підприємства, тваринницькі комплекси.
– Дякую за бесіду.
