Апк: реалії, резерви, перспективи «Згорілі» хліби за тилігулом

У Березівському районі 113,3 тисячі гектарів ріллі. Аграрний сектор репрезентують 299 юридичних осіб, з них 70 великих. Посуха породила безліч проблем, про які ми говоримо з начальником управління агропромислового розвитку Березівської райдержадміністрації Сергієм Васильовичем ЦАПКАЛЕНКОМ.

– Торік наші аграрії зібрали 156 тисяч тонн зернових. Це непоганий показник для Березівського району. У 2007-му посіяли 59,5 тисячі гектарів зернових і зернобобових культур. Посуха перекреслила сподівання на хороший врожай. Робоча група, створена при райдержадміністрації, посіла досить тверду позицію: там, де можна розраховувати хоч на два-три центнери, потрібно збирати хліб, а не списувати поле цілком. Звичайно, цей непопулярний захід викликав невдоволення деяких аграріїв.

– І які показники нового врожаю?

– Цілком було списано 13,5 тисячі гектарів посівів, багато полів визнано пошкодженими. Середня врожайність виявилася вкрай низькою і склала 10,4 центнера з гектара. Агрофірма ім. Посмітного, яка застосовує найсучасніші технології, одержала всього 17,7 центнера з га. Деякі господарства зібрали і по три. Принагідно зазначу, що всі п'ять з половиною тисяч гектарів кукурудзи, посіяних цього року, не визріли і підуть на годівлю худобі.

– Деякі недбайливі господарі все звалюють на посуху, намагаючись приховати власні прорахунки…

– Так, є такі. Але погода підкосила і серйозних аграріїв. У нас у районі працює «Миколаївська аграрна компанія», яка обробляє майже чотири тисячі гектарів землі. Миколаївці зібрали 800 т зерна, хоча торік валовий збір цього господарства склав одинадцять тисяч тонн. Їхня рілля розташована за Тилігулом, на межі з Миколаївською областю. Ці ділянки постраждали найбільше. Потрібно врахувати, що компанія у поточному році закупила 1200 тонн добрив (з розрахунку на врожай у 60 центнерів з гектара). Крім того, миколаївці одержали право висівати суперелітне зерно. На жаль, майже все загинуло.

У присутності спеціалістів Мінагрополітики ми викопували озимі культури і знаходили крупинки мінеральних добрив, які не розчинилися у ґрунті. Постраждало й одне з найкращих господарств, яке займається не лише рослинництвом, але і тваринництвом, – агрофірма «Маяк». До речі, у цьому році добрива подорожчали майже у півтора раза.

Звичайно, є підприємства, які через різні причини не вносять у потрібному обсязі мінеральні добрива, не хочуть або не можуть закуповувати високоякісне насіння, порушують технологію сівби. Це ПКФ «Ніл», фермерське господарство «Люкс», приватні підприємства «Міраж» і «Садове» та ін. Вони зібрали у середньому чотири-шість центнерів зерна.

– Ми зачепили питання добрив. Як у районі справи з органікою?

– В агроформуваннях нараховуються 2300 дійних корів, ще шість тисяч утримує населення. У підприємствах «Маяк» (керівник – Герой України З.М. Гришко) і «Чорногірське» (керівник – В.І. Гришаков) велике поголів'я. Зрозуміло, вони вносять місцеві добрива. Проте у цьому році через проблеми з врожаєм надлишку органіки не передбачається.

– Сергію Васильовичу, Ви досить доречно згадали про тваринництво. Жителів обласного центру дуже цікавить, чому на одеських ринках такі високі ціни на м’ясо?

– Селянина поставили у жорсткі умови: м'ясо потрібно здавати, тому що підростає нове поголів'я. Живу вагу в нас скуповують по сім-вісім гривень за кілограм. Держава намагається захистити тваринників. Відповідно до чинного законодавства, аграрії мають право на дотацію у разі реалізації молодняку великої рогатої худоби і свиней певної кондиції підприємствам, які наділені правом видавання державних квитанцій. Так от, одне з наших господарств чекає – не дочекається належних виплат в обсязі 100 тисяч гривень.

Затримки в оплаті відбуваються і з боку Аграрного фонду, якому ми повинні постачити 1669 тонн зерна.

– Поки м'ясо потрапить на прилавок одеського ринку, воно подорожчає учетверо. А як у вашому районі справа з цінами на хліб?

– Основні постачальники хлібобулочних виробів – два приватні підприємства, які розташовані у Березівці та Раухівці. Є й інші компанії, які випускають невеликі партії хліба. Боротися з необґрунтованим підвищенням цін районній владі не довелося, тому що наші постачальники самі виробляють зерно і борошно. Але мені здається, що довго утримувати ціну штучно не вдасться. Можливо, варто диференціювати держдотації для зони ризикованого землеробства, що може вплинути на вартість хлібобулочних виробів.

Час подумати про хліб нового сезону. На території району працюють 7 насіннєвих господарств. Всього для сівби потрібно заготовити 8 тисяч тонн зернових. На жаль, темпи підготовки посівного матеріалу сповільнені через його низьку якість. Але я впевнений, що насінням Березівський район буде забезпечений.

– Щоб впевнено дивитися у майбутнє, потрібно розібратися з боргами. Кредитори готові піти назустріч аграріям?

– У райдержадміністрації було проведено нараду з керівниками філій банків і директорами СГП. Розмова вийшла непростою. З'ясувалося, що більшість наших банкірів хочуть одержати від аграріїв розрахунок у цьому році. Лише представники “Ощадбанку” готові пролонгувати видані позички. Все-таки сподіваємося, що інші кредитори пом'якшать свою позицію.

Выпуск: 

Схожі статті