Охорона здоров'я нинішнє літо загострило санітарні проблеми

В облдержадміністрації відбулася прес-конференція головного державного санітарного лікаря Одеської області Любові Засипки.

Насамперед вона відзначила, що погодні умови нинішнього літа – зокрема небувала спека – внесли істотні корективи в статистику інфекційної захворюваності населення, і найперше це позначилося на показниках поширеності кишкової групи інфекцій. Підняття рівня захворюваності цими інфекціями почалося в області на два місяці раніше, ніж звичайно. Епідситуація була загостреною, дуже часто потребувала вживання термінових заходів.

У порівнянні з попередніми роками змінилася структура захворюваності гострими кишковими інфекціями: стрімко, на 35%, зросла кількість хворих на гастроентероколіти і сальмонельозом. Раніше значну частину потерпілих від кишкових інфекцій складали діти, а нинішнього літа змінився і віковий склад хворих: рівень захворюваності дітей і дорослих був практично однаковим.

Із загального числа зареєстрованих випадків гастроентероколіту до 7% припадає на галофільні інфекції. Причина захворювання, як правило, – вживання в їжу морепродуктів, виготовлених із порушеннями технології і санітарних норм. В попередні роки показник галофілезу був нижчим, а цього року підвищена температура повітря і води сприяла високому рівню забруднення галофільними інфекціями до 60% мідій, креветок, риби.

У північних районах області, наприклад, у Ананьївському, Балтському, дав про себе знати лептоспіроз, що у минулі роки був у нас поодиноким явищем. Зареєстровано 9 випадків цього захворювання, причому 3 – із летальним результатом. Люди отримали хворобу при купанні й риболовлі у водоймах, де джерелом інфекції були мишовидні гризуни. Л. Засипка ще раз підкреслила небезпеку полювання, рибної ловлі, купання в не встановлених для цього місцях. Насамперед санітарні лікарі наполягли на тому, щоб райдержадміністрації виділили кошти на проведення дератизації водойм.

Після приписів санепідслужби в багатьох районах було вжито заходів і щодо упорядкування сміттєвих звалищ, що також є джерелом підвищеної інфекційної небезпеки. В останні тижні не було зареєстровано жодного випадку лептоспірозу. Але, незважаючи на спад захворюваності, питання залишається актуальним, санслужба постійно тримає його на контролі.

Як повідомила Л. Засипка, в області було зареєстровано 8 хворих на малярію, але усі випадки мають, так би мовити, іноземне походження, тобто лікарі мали справу із завезеною хворобою, набутою під час перебування за кордоном. Спалахів місцевої малярії не реєструвалося з 1960 року.

Незважаючи на несприятливу в цілому по Україні епідситуацію з холери, випадків захворювання нею в нашій області не було. Але самозаспокоюватися не можна: в осінні місяці, як правило, небезпека інфекції наростає, особливо викликаних холероподібними вібріонами, і санітарні лікарі повинні постійно перебувати в готовності № 1.

Підійшов до завершення оздоровчий сезон на численних базах відпочинку для дітей і дорослих. Не обійшлося, на жаль, цього літа без неприємних хворобливих «сюрпризів»: було зареєстровано 2 спалахи гострих кишкових інфекцій – у дитячому оздоровчому таборі «Чайка» смт Сергіївка Білгород-Дністровського району й пансіонаті «Совіньйон», розташованому в Овідіопільському районі. Постраждали 32 дитини і 10 дорослих. І в першому, і в другому випадках санітарні лікарі зафіксували порушення санітарно-епідеміологічного режиму співробітниками оздоровчих закладів, недотримання гігієнічних правил. Відповідні висновки були зроблені на апаратній нараді в облдержадміністрації.

Особливо пильну увагу санслужба приділяла об'єктам торгівлі і громадського харчування. За літній період з реалізації вилучено 34 тонни неякісних продуктів, через порушення санітарних норм припинялася експлуатація 759 харчових об'єктів, 48 продовольчих ринків області, були піддані штрафам понад 2650 керівників.

Однією із найскладніших проблем залишається водопостачання сільських районів Одещини, особливо на півдні області. Багато водоводів, що повинні бути передані на баланс сільрад, залишаються донині безгоспними, не вирішені питання створення експлуатаційних бригад, технічний стан водогінних мереж у багатьох випадках не витримує ніякої критики. Як і раніше, велика кількість сіл користується привізною водою, а що стосується колодязів, то, як відзначила Л. Засипка, у деяких районах третина з них накопичують воду, у якій лікарі фіксують наявність нітратів і високий рівень мінералізації. Мінералізована вода і в артезіанських свердловинах. Поки що ситуація повільно змінюється на краще: питання впирається в недостатність фінансування робіт, пов'язаних із водопостачанням сіл.

У зв'язку з погодними умовами відзначено погіршення показників питної води в м. Болграді, зниження рівня води в озері Ялпуг, обмеження дебету підземних вод рік Дністер, Дунай. Санітарна служба відповідно посилила лабораторний контроль за річковою й питною водою. Досліджена 321 проба річкової води, нестандартних виявлено 35,5%. З 13622 проб питної води нестандартних виявилося набагато менше – 5,1%. За інформацією обл. СЕС, останнім часом покращилася якість питної води у м. Одесі. Захворювань, пов'язаних із уживанням неякісної питної води, у літньому сезоні зареєстровано не було.

Задовго до 1 вересня санепідслужба направила повідомлення керівникам усіх навчальних закладів області про заходи, яких необхідно вжити в період підготовки до нового навчального року. Відзначалося, що в районах пророблена в цьому плані велика робота. Але все одно в 9 школах Березівського, Котовського, Татарбунарського і Фрунзівського районів не відремонтовані харчоблоки, і, судячи з усього, працювати шкільні їдальні там не зможуть. Є в санітарних лікарів претензії до забезпечення 11 шкільних харчоблоків гарячою і холодною водою, залишається гострим і питання щодо упорядкування туалетів у школах. Санслужба провела рейд і по гуртожитках вузів, технікумів, профтехучилищ, видавши відповідні приписи по його підсумках керівництву навчальних закладів і взявши на контроль виконання заходів щодо усунення відзначених недоліків.

У ході прес-конференції Л. Засипка повідомила також про майбутнє проведення додаткової імунізації проти кору й краснухи громадян від 16 до 29 років, що почнеться в Україні в листопаді ц.р. Це актуально для нашої країни, тому що в 2006 році, наприклад, був досить високий показник захворюваності на кір. При цьому від захворювання постраждали переважно старші вікові групи. Майбутня вакцинація спрямована на те, щоб поставити заслін поширенню хвороби.

У цілому епідситуація в області перебуває під контролем, відзначила на завершення розмови з представниками ЗМІ Любов Засипка.

Выпуск: 

Схожі статті