5 вересня на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено рішення щодо повернення до Одеси інституту Сухопутних військ. «Історичним» назвав це рішення голова Одеської облради Микола СКОРИК.
– Хочу від імені усієї обласної та міської громадськості висловити величезне спасибі і Кабінету Міністрів, й Прем'єр-міністрові України Віктору Януковичу за ту підтримку, яку було надано Одеській області у цьому питанні, – заявив Микола Леонідович. – Для нас це не просто один із інститутів, а стратегічний об'єкт, честь і слава регіону та країни у цілому. Я чудово розумію, наскільки серйозною може бути протидія і з боку Міністерства оборони, і з боку Головнокомандувача України. Але мені дуже хочеться сподіватися, що Кабмін вистоїть у цій складній боротьбі. Для того, щоб ОІСВ повернувся й реально почав працювати в Одесі, є всі об'єктивні причини. Просто елементарне питання побудови освітньої системи у Збройних силах звели до політики, до примітивного, з мого погляду, протиставлення заходу й південного сходу, Львова й Одеси. Якщо в Одесі більше сонячних днів і кращі умови для підготовки десантників, це не означає, що вона краща за Львів. Це просто об'єктивний фактор. У подібних випадках «квасний патріотизм» просто недоречний, важливі геополітичні інтереси країни.
Давайте говорити прямо: сьогодні існують територіальні претензії до України з боку наших сусідів. Історично південь Бессарабії ніколи не був без військовиків. На сьогодні (і це не велика військова таємниця) на всій території Бессарабії немає жодного військового, окрім прикордонників. Такого ніколи не було й бути не повинно.
– Чи покладе рішення Кабміну край суперечкам навколо майна ОІСВ?
– Однією з причин, за якою Кабмін ухвалив подібне рішення, було саме те, що всі питання про трансформацію інституту звелися до суперечок навколо його власності. Впевнений, що якби та сторона, яка ратувала за переведення Інституту до Львова, підійшла до проблеми більш лояльно, то можна було б досягти компромісу, перевести до Львова частину факультетів і нормально працювати. Звичайно, тепер можливі віяння з боку різних політичних сил, але я вірю, що ухвалене рішення буде доведено до кінця. І в Міністерстві оборони, і в Кабінеті Міністрів працює досить багато професіоналів, я гадаю вони знають, як це усе провести організаційно. Тим більше, що зусиллями керівництва, викладачів та студентів ОІСВ, які залишилися, основну матеріально-технічну базу інституту було збережено. Інше питання, що до Львова робилися бюджетні та позабюджетні вливання, а до Одеси ніхто не вкладав жодної копійки. Тому певні складнощі будуть, але вони цілком розв'язуються.
– Чи не буде це рішення розглядатися у контексті виборів, що наближаються, як сугубо політичне?
– Для того, щоб не розглядати будь-яке рішення у контексті виборів, напевно потрібно було б ці вибори не провадити. Але оскільки вони мають відбутися 30 вересня, то право громадськості – робити таку прив'язку чи ні. Як контраргумент можу лише сказати, що усе те, що я говорю зараз, у вересні 2007 року, я говорив і рівно рік тому, коли ані про які дострокові парламентські вибори не йшлося. Саме тоді розпочала свою роботу стосовно Інституту спеціальна урядова комісія. Мені дуже приємно, що те, про що ми говорили рік тому, збулося. У контексті виборів чи ні – за великим рахунком, вже не так важливо. Так, зараз можливі спекуляції й відкриті нападки з цього приводу, але я готовий відкрито дискутувати з цього питання із будь-яким опонентом. Ситуація навколо ОІСВ тягнеться вже два роки, і я гадаю за цей час наші земляки мали можливість зробити свої висновки. Я не можу сказати, чи підуть супротивники повернення інституту на якісь контрзаходи, але у будь-якій нормальній країні рішення Кабміну – це обов'язковий до виконання документ.
