У другому півріччі любашівські сільські бібліотеки не отримали ще жодного номера газети «Одеські вісті» та низки інших видань. Кажуть, що десь заблукало понад тринадцять тисяч гривень бюджетних коштів, виділених областю на передплату періодики на друге півріччя 2007 року. А якщо і надійдуть, то газети і журнали приходитимуть у бібліотеки лише останній, четвертий, квартал. Тож, з періодичних видань селяни тут читають лише районну газету «Хлібороб» та «Позакласний час».
Звичайно, це не єдина проблема, з якою живуть бібліотечні працівники. Сільські бібліотеки, немов острівки духовної культури, що підвладні всім природним стихіям, можуть затонути, наче міфічна Атлантида. І цьому є об’єктивні причини.
Любашівська районна бібліотечна система нараховує тридцять чотири бібліотеки, з них 17 не опалюються, у 13 зовсім немає освітлення, 7 не мають грубок, а 6, що їх мають, не можуть забезпечити себе в опалювальний сезон вугіллям та дровами. Разом з тим, більшість бібліотечних приміщень потребують хоча б косметичного ремонту, вже не кажучи про капітальний.
Сумна статистика, але ніде правди діти, бо в таких умовах впродовж багатьох років трудяться віддані своїй справі тридцять сільських бібліотечних працівників. Понад 400 тисяч примірників книжок налічує бібліотечний фонд, тому перед бібліотекарями гостро стоїть питання його формування, щоб задовольнити зрослі запити читачів. Правда, поповнення книжних полиць напряму залежить від рівня фінансування. За словами директора ЦБС Любові Барської, у 2005 році з Одеського бібколектору та різних джерел надійшло 5216 примірників книжок при потребі 6500 примірників. Література надходила регулярно, але здебільшого 1992/95 років випуску. В результаті читачі залишилися без нових видань. Виникла гостра потреба в комплектуванні бібліотечних фондів книжками з соціології, культурології, сучасної психології та економіки, з фінансового права, філософії, новітньої історії України тощо. Стають дефіцитом українська та зарубіжна класика, сучасна розважальна та популярна література, а також видання для дітей та юнацтва.
Торік книжок отримали на 800 примірників менше, хоча бібліотекарі додатково витратили на закупівлю літератури 5500 гривень власних коштів, отриманих за платні послуги.
Правда, трішки відлягло від серця працівникам відділу комплектування нинішнього року, коли у першому півріччі з облбібколектора надійшло 2826 книжок. Але, мабуть, важко знайти бібліотеку, яка б задовольнилася нинішнім комплектуванням своїх фондів і передплатою періодики. Адже, згідно з міністерськими постановами, центральні бібліотеки повинні отримувати близько ста примірників газет і журналів, а сільські — понад тридцять. Проте реальна картина досить неприваблива — 5 найменувань газет і 20 журналів...
Платні послуги для читачів за користування дефіцитними книжками були впроваджені у 2004 році і передбачалося, що кошти підуть виключно на придбання нової літератури підвищеного попиту. Щороку на спецрахунок надходить в середньому 10 тисяч гривень. Проте лише частина заробленого йде на поповнення книжкового фонду.
Решта витрачається на обслуговування комп’ютера, ксерокса, придбання канцтоварів, оплату послуг друкарні, відряджень до м. Одеси, на заправку мікроавтобуса райвідділу культури, щоб привезти книжки з обласного центру, і на ремонт приміщення. Й сьогодні тут повним ходом йде ремонт внутрішніх кімнат, щоб не соромно було проводити семінари, наради, різноманітні заходи, зустрічі з цікавими людьми тощо. І, щоб завершити розпочату роботу, необхідно віднайти 10000 грн (оплата праці і вартість будматеріалів), бо, кажуть, може впасти стеля...
У досить плачевному стані перебувають приміщення більшості сільських бібліотек, з яких сімнадцять розміщені у клубах та будинках культури. Щороку директор ЦБС Любов Барська складає кошторис на ремонт центральної і 32 сільських бібліотек, встановлення грат (щороку зловмисники обкрадають по кілька бібліотек), придбання обладнання, вогнегасників, вугілля, дров, стелажів, столів та стільців. Але фінанси, як кажуть, співають романси, тож всі її благі наміри залишаються рожевими нездійсненими мріями. Проте, відсутність світла, опалення та дірявий дах, що не додають наснаги для праці, не лякають загартованих бібліотекарів. Вони мужньо обслуговують читачів, розносять книжки по домівках, готують тематичні виставки і утримують напіврозвалені заклади культури більш-менш в нормальному стані. Так, бібліотекар Іванівської бібліотеки Надія Мартинюк, яка має стаж роботи понад тридцять років, за свої кошти пофарбувала вікна, двері, підлогу. І це незважаючи на те, що приміщення бібліотеки перебуває в аварійному Будинку культури і відгороджене від глядацької зали двометровими щитами.
В більш пристойних умовах трудиться бібліотекар Троїцької дитячої бібліотеки з двадцятирічним стажем роботи Олена Яценко. Дві бібліотечні кімнати розташовані у добротному, нещодавно відремонтованому приміщенні Будинку народної творчості, яке, на жаль, не опалюється останні п’ятнадцять років. Але сільські діти не обминають стороною свій «кладень мудрості» і часто заходять, щоб почитати щось «свіженьке». Крім новинок, що поступають у бібліотечний фонд у мізерній кількості, та журналів «Барвінок» і «Яблунька», тут дбайливо зберігається понад одинадцять тисяч примірників книжок. Правда, платні послуги розповсюджуються й на дітей, тож, юному читачеві потрібно внести у касу 10 відсотків(!) від вартості книжки, щоб отримати бестселер. Зрозуміло, що дотримуватися букви закону бібліотекарям важко, коли на тебе жалісно дивляться допитливі дитячі оченята, а в кишенях пусто або в руці затиснуто не більше 50 копійок...
Але план доведено, і його потрібно виконати. Й не секрет, що сердобольні сільські бібліотекарі додають недостаючу суму з своєї зарплатні.
Але всупереч труднощам, бібліотеки працюють завдяки невтомній, подвижницькій праці вірних служителів її Величності КНИГИ.
