Інна Богачинська зустрічала гостей ще при вході до музею, даруючи кожному прибулому теплу і щиру посмішку, і запрошувала пройти до Золотої зали, де вона повинна була читати свої вірші.
Однак недільна зустріч почалася з віршів на її честь. З хвалебною одою виступив московський поет Станіслав Айдінян. І ось вже Інна Богачинська постала перед декількома десятками любителів поезії. Вона читала вірші зі своєї нової книги «Репортаж из параллельного мира», і завершення кожного вірша супроводжувалося оплесками вдячних слухачів. Від колег по поетичному цеху часто звучало: «Браво! Блискуче, Інночко!». Одним словом, – слухачі були в захваті.
Про тематику творів Богачинської говорити досить складно – настільки вона різноманітна. Багато віршів присвячено Одесі й одеситам, причому, і тим, хто мешкає в Південній Пальмірі, і емігрантам. Читання завершилося двома приголомшливими за силою віршами-молитвами, один з яких – «Молитва про одеситів», викликав сльози у всіх присутніх.
Після виступу поетеси кожен, хто мав бажання, міг висловитися про її поезію. Хоча люди говорили по-різному, але зводилося все до одного, – до найвищих оцінок її поетичного дару.
Залишав Літературний музей з теплим відчуттям радості і любові. І любов цю хотілося подарувати всім довкола, завдяки віршам Інни Богачинської.
