КРАСИВО, НЕВИМУШЕНО, ІЗ ПРОМЕНИСТОЮ УСМІШКОЮ...
Валентина Павлівна Осадча, завідувачка відділу обслуговування Ренійської районної бібліотеки, порівнює свою роботу із виступом фігуриста на олімпіаді. Дві хвилини віртуозного польоту – красиво, невимушено, із променистою усмішкою. А скільки років становлення на лід?.. Скільки щоденної, цілеспрямованої праці?..
Я працювала у читальній залі, вивчаючи неоднозначне вітчизняне законодавство щодо водойм, як увійшов юнак із аркушем паперу в руках:
– Мене цікавить, чим харчується колібрі, хочу подивитися репродукції робіт Пікассо, почитати біографію Івана Калити...
Список необхідних матеріалів складався із дюжини тем – мене вразила широта інтересів юнака. Вислухавши прохання відвідувача, Ніна Василівна Чекалова мовчки поправила окуляри й зникла між стелажами. Через кілька хвилин на столі ерудита бібліотекарка уже розкладала перший стовпчик книжок, допомагаючи знайти потрібні сторінки та абзаци. Потім принесла ще з десяток, і юнак весь поринув у читання.
Через кілька днів, знову звернувшись за інформаційною підтримкою до читальної зали (ренійські корифеї бібліотечної справи надають мені більше матеріалів, аніж світова мережа інтернет), я поцікавилася персоною ерудита.
– Це наш постійний відвідувач, він захоплюється розгадуванням кросвордів, – сказала Валентина Павлівна.
– Що?! Він просто не міг до кінця розгадати кросворд, і ви на його хобі витратили стільки часу?
– Ну чому ж «витратили»? Так, відвідувачі в нас найрізноманітніші, але усім ми зобов'язані допомогти. Часто приходять студенти-заочники, просять спеціальну літературу. А можливості районної бібліотеки – які? Але ми однаково шукаємо, знаходимо, допомагаємо. Мало того – даємо методичні рекомендації: як правильно написати реферат, курсову роботу.
Нашу розмову перервав боязкий голосок учениці:
– Здрастуйте, мені потрібні матеріали про відомих людей – уродженців нашого міста.
Книжок про відомих людей маленького містечка одна, дві – та й усі, як же дівчині впоратися із завданням вчителя? Учениці одразу видали товсту папку, у якій акуратно було підшито вирізки із журналів та газет: статті краєзнавців, інтерв'ю, фотографії. У папці виявилося чимало й моїх публікацій про героїв нашого часу про які я сама, зізнатися, давно забула.
– Валентино Павлівно, у вас не бібліотека – у вас музей!..
– ...Краєзнавчий музей. Доброго дня! – у дверях стояв відповідальний секретар районної комісії з питань Книги Скорботи Михайло Салабаш. Він – теж не мислить своєї роботи без бібліотеки.
Потім, коли ми вийдемо із читальної зали, Михайло Костянтинович скаже:
– Важливо те, що наші бібліотекарі, які володіють енциклопедичними знаннями, зуміли зібрати дуже багатий матеріал, який показує: люди не лише робили революції, воювали, але й творили. В Ренійській бібліотеці я знайшов дивні речі. Виявляється, на початку ХХ сторіччя в Рені була єдина в Ізмаїльському повіті українська школа... А у перші післявоєнні роки в місті, на промкомбінаті випускали кольоровий посуд. У нашій бібліотеці багато цікавого матеріалу – від історії храмів Ренійського округу до екології. «Из глубины веков», «Непокоренный Дунай», «История края в лицах» – ці матеріали, які бібліограф Ганна Федорівна Тарасенко та її колеги збирають вже кілька десятиріч, користуються великим попитом, особливо в учнів, які готують роботи для Малої академії наук, інших інтелектуальних конкурсів.
Про дитячу ж бібліотеку та її працівників варто було б розповісти окремо. Людмила Валентинівна Малина, Світлана Олександрівна Мирна – для юних читачів вони як другі матері.
Напередодні професійного свята, Дня бібліотекаря, я застала невеличкий колектив Ренійської ЦРБ над створенням ще однієї папки, матеріали якої цілком могли б лягти в основу окремої книжки.
– Ми вирішили зібрати історію нашої бібліотеки, – говорить В.П. Осадча. – Ось ксерокопія трудової книжки першого бібліотечного працівника Євгенії Олексіївни Кривенко (Грибанової). Бачите, запис у трудовій книжці, датований 22 жовтня 1944 року. Але ж дотепер вважалося, що цього року нашій бібліотеці виповниться 60 років. Отже, ми ювілей давно проминули. Цими днями ми зустрічалися з Євгенією Олексіївною – на щастя, вона жива й здорова, наскільки це можливо у таких літах. Колега дуже багато нам розповіла, подарувала документи, фотографії.
Перегортаючи сторінки історії, Валентина Павлівна із замилуванням розповідала про тих жінок, чиї імена увійшли в історію району – тому що вони були першими просвітниками. Віра Костянтинівна Полькіна, Марія Марківна Чеботаренко, Євгенія Петрівна Мозер. На їхніх знаннях, їхній любові до книги, їхньому ентузіазмі будувалася в районі бібліотечна справа.
Потім були сімдесяті, змінювалося саме життя. У цей час після закінчення вищих навчальних закладів до Рені приїхали Ганна Федорівна Тарасенко, Валентина Дмитрівна Узун, Жанна Миколаївна Желебогло, Тетяна Георгіївна Коробер, Катерина Георгіївна Маврова. Світлі, освічені люди. За особистої участі яких зуміли одержати освіту вже кілька поколінь ренійців. Вони не залишили улюблену справу навіть тоді, коли у бібліотеках відключили опалення. Узимку бібліотекарі безперервно сиділи у валянках, куталися в пухові хустки, але все ж таки чекали на своїх читачів. Слава Богові, ті часи минули.
– З дня на день нам мають встановити комп'ютери, принтери, сканер, два ксерокси, – ділиться гарними новинами В.П. Осадча. – Вчора заходив голова райдержадміністрації Андрій Миколайович Булгаров, сказав, що рахунки вже оплачені. Ми й столи вже приготували, щоправда, вони далеко не нові, але нічого, потерпимо до наступного року. Завідувачка відділу культури Ірана Іванівна Желєзова вірно говорить: крок за кроком, ми всього доможемося.
А до професійного свята, замість подарунка, бібліотекарі попросили принести старі, чотирирічної давності підшивки «Одеських вістей», які я вже збиралася викидати.
– Та ви що – там же стільки матеріалу! Приносьте старі газети до бібліотеки, ми переглянемо, виберемо, розподілимо публікації по темах, занесемо до каталогу. Не сьогодні, так завтра ці матеріали обов'язково стануть у пригоді нашим читачам.
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей»
СІЮТЬ МУДРЕ, ДОБРЕ І ВІЧНЕ
У Любашівській центральній бібліотечній системі, її очолює директор Любов Барська, і яка нараховує 34 бібліотеки, працює 47 закоханих у свою справу досвідчених працівників. Більшість з них віддали улюбленій роботі 20 – 30 років свого життя. Й попри всі негаразди та перипетії, здебільшого працюючи в спартанських умовах, сільські бібліотекарі не розтратили свого ентузіазму та любові до її величності Книги. В першу чергу, це директор ЦБС Любов Барська, методист Людмила Михайльонок, заступник директора по роботі з дітьми Надія Цуркан, провідні бібліотекарі центральної дорослої і дитячих бібліотек Лариса Мірчук, Світлана Гуляйко, Валентина Джуган, Людмила Кіфа, Лідія Албул, Світлана Таран, Катерина Баранова, сільські бібліотекарі Людмила Лісньовська (с. Арчепитівка), Надія Тоніна (с. Гвоздавка-Перша), Валентина Івахно (с. Жовтневе), Ксенія Жмурко (с. Комарове), Тамара Сакал (с. Кричунове), Марія Горденко (с. Покровка), Валентина Фроюк (с. Солтанівка), Людмила Друзь (с. Троїцьке), Надія Кучерина (с. Шлікареве), Тетяна Дьяченко (с. Ясенове-Друге), Аліса Шумська і Любов Богопольська (смт Зеленогірське) та інші фахівців своєї справи.
Тридцять перший рік трудиться на бібліотекарській ниві завідувачка Іванівської сільської бібліотеки Надія Мартинюк. Ввірений їй книжковий фонд налічує не одну тисячу томів та періодики. Чимало читачів відвідує свій єдиний заклад культури. Також Надія Мартинюк розносить популярні книги і по домівках пенсіонерів.
Приміщення бібліотеки оздоблене з великою любов’ю, а вікна, підлога та двері нещодавно пофарбовані власноруч самою господинею. Крім того, вона облюбувала одне з покинутих приміщень колгоспної контори, щоб облаштувати там кабінет. На превеликий жаль, років з двадцять приміщення Будинку культури, де знаходиться бібліотека, не опалюється, тож зимою тут буває не дуже затишно. Проте Надія Мартинюк, як і більшість сільських бібліотекарів, не нарікає на долю, а сіє, як кажуть, мудре, добре і вічне серед своїх односельчан.
Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район
ХРАНИТЕЛІ КНИЖНОЇ ВІЧНОСТІ
«Книжкові колекції, рідкісні видання та рукописи в сучасному науково-інформаційному просторі» – такою була тематика Міжнародної наукової конференції, яка відбулася 25 – 27 вересня в приміщенні Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького. В роботі конференції взяли участь науковці та бібліотечні працівники з багатьох регіонів України, а також із Росії, Білорусії, Польщі та Австралії. Мета її – обговорення важливих питань формування, збереження, вивчення й популяризації фондів рідкісних і цінних видань, рукописних матеріалів, архівних джерел, що є загальнолюдським культурним надбанням. Присвячено було цю конференцію 85-річчю Музею книги Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького.
Відкриваючи цю наукову конференцію, директор бібліотеки ім. М. Горького, заслужений працівник культури Ольга Ботушанська цілком справедливо зауважила, що українська нація заслуговує на те, аби її визначні надбання в найрізноманітніших галузях науки та культури, її пам’ятки історії та книгодрукування були надійно та дбайливо збережені; саме цьому й слугує бібліотека імені Горького, і, зокрема, єдиний в Україні Музей книги, в якому зберігається зараз понад сорок тисяч усіляких видань та рукописів.
Бо й справді, з історичної довідки про цей музей дізнаємося, що серед безцінних набутків Музею книги – дослідник може віднайти 319 старовинних книг кириличного друку; тут зберігається 52 древні інкунабули та понад 100 палеотипів. Що саме тут зберігається Острозька Біблія, видана ще 1581 року в місті Острозі і першодрукарем Іваном Федоровим. А серед найдавніших видань віднаходимо так звані Хіландарські та Охридські аркуші (ХІ – ХІІ ст.) та Євангеліє Кохно (ХІІ ст.). Ну а серед доповідей, які були виголошені під час конференції, особливу увагу привернули: доповідь директора єдиного в Україні Музею мініатюрної книги (в м. Горлівці) Галини Ніколаєнко – «Унікальна колекція мініатюрних книг В. Разумова. ЇЇ рідкісні та рукописні видання»; викладача Ягеллонського університету (м. Краків, Польща) В. М’якішева – «Руссіка в фондах Берлінської королівської бібліотеки»; викладача Запорізького національного університету Л. Маленко – «Бібліотечні рукописні зібрання до історії південноукраїнських козацьких військ останньої чверті ХVІІІ – ХІХ століття» та низка інших.
Учасників конференції привітали заступник начальника управління культури і туризму Одеської облдержадміністрації Дмитро Флоров, начальник управління з питань культури та мистецтва Одеської міськради Роман Бродавко, доктор хімічних наук, академік НАН Сергій Андронаті та інші шанувальники книжного слова.
Богдан СУШИНСЬКИЙ, спецкор «Одеських вістей»
