У той час, як політики цілком заклопотані створенням коаліції, віра у людей поступово змінюється скептичним ставленням до всього, що приносить чергове політичне зведення.
У цьому я переконався, поспілкувавшись із простими людьми Красноокнянського району, поставивши їм усього одне запитання: «Які, на вашу думку, зміни настануть в Україні після парламентських виборів, що вже відбулися?»
Микола Піструїл, начальник відділу освіти Красноокнянської райдержадміністрації:
– Виходячи з того, яку науку одержали наші депутати, вони, швидше за все, мають змінити ставлення до своєї роботи. Однак практика попередніх виборів показала, що наука в нас засвоюється дуже погано. Тому мені сьогодні складно повірити, що будуть якісь зміни, адже робота парламенту найчастіше зводиться до розподілу влади, а не до конструктивної роботи між усіма політичними силами. Доки парламент, Президент та Прем'єр-міністр не почнуть працювати у єдиній команді, ситуація буде нагадувати відомі рядки з байки "Лебідь, щука і рак ".
Тетяна Макарська, студентка:
– Зміни, які справді очікувалися, відбулися на полицях магазинів. Гадаю, багато хто помітив, що ціни практично на усі продукти харчування зросли ледве чи не на 20%. Із чим це пов'язано, сказати не можу, однак якщо говорити про зміни, то ось вони, ці зміни. Я, напевно, дуже здивуюся, якщо зі стабілізацією ситуації у парламенті ціни знову почнуть падати.
Микола Борисович Терзі, Гавиносівський сільський голова:
– Одна булава та два гетьмани – ось ситуація у сучасній історії України. Тому, доки не з'явиться господар із залізним кулаком, який скаже, що годі битися за країну, а давайте вже працювати на неї – змін не буде.
Однак, як би сумно нам не було, ми все ж таки віримо у краще життя. І нехай навіть не для себе, але для своїх дітей та онуків сподіваємося на те, що вони будуть жити в справді квітучій державі.
Ольга Феодосіївна Коніка, завідувачка ФАПу:
– Мабуть, особливих змін навряд чи нам доведеться сподіватися найближчим часом. Хотілося б лише, щоб наш уряд приділив особливу увагу тому, як живуть сільчани. Адже найчастіше мізерні зарплати позбавляють нас елементарних можливостей купити те, що ми хочемо, поїхати до родичів або відправити дітей на навчання до вузу.
Олена Леонідівна Крецул, директорка школи:
– На мій погляд, змін не буде, адже це не перші вибори в нашій країні, а усі попередні показали, що про народ ті, хто пробилися до вершин влади, думають дуже мало. Та й то, переважно перед наступними виборами. Я не вірю більше в обіцянки політиків і розчарована їхньою роботою. А на цих виборах свій голос віддала за ту партію, представники якої безпосередньо відгукнулися на наше прохання й зробили ремонт у спортзалі школи.
Людмила Павлівна Кириця, вчителька хімії:
– Віра в наших людей ще жевріє, саме тому ми й пішли на вибори. Однак сьогодні, з огляду на те, що нових осіб у парламенті практично не з'явилося, слід готуватися до наступних виборів.
При цьому питання, які вимагають максимальної уваги, стосуються, насамперед, охорони здоров'я, цінової політики та пенсійного забезпечення. Для сільських мешканців дуже актуальне питання транспортного забезпечення. Так, наприклад, у нашому районі є всього одна машина «швидкої допомоги», яка, якщо буде потрібно, просто не зможе вчасно приїхати на виклик. Усе це складається в одне загальне незадоволення владою, яка перед виборами так активно завойовувала наші симпатії.
Наталя Василівна Ромашка, завідувачка дитячого садка:
– Я гадаю, що вибори щось змінять в Україні. Інакше, навіщо ж ми тоді пішли на них і дружно віддали свої голоси за партії, яким віримо? На мою думку, якщо вже вибори відбулися, то віра в людей ще є. А завдання тих, хто сьогодні прийшов до влади, виправдати сподівання людей, які віддали за них свої голоси. Якщо цього не буде, то на наступних виборах ці партії залишаться на узбіччі. Що стосується першорядних проблем, які потрібно розв’язати сьогодні в країні, то, на мій погляд, особливу актуальність має питання доступності вищої освіти. Адже скільки молодих людей, котрі просто не можуть дозволити собі навчання у вузі, йдуть торгувати на ринок або працювати у поле! Але ж молодь – це наше майбутнє.
