У будь-якому районному центрі можна запитати першого зустрічного: де розташований «білий дім»? І вам покажуть будинок, у якому розташовані райрада і райдержадміністрація.
Більшість людей не заглиблюються у подробиці, хто і чим повинен займатися – місцева влада, і все тут. Але судять про них по справах.
Тим часом в останні роки окреслилася низка тенденцій, які негативно впливають на роботу «білого дому» – у якому б районі він не розташовувався. Ці проблеми оголилися під час недавньої прес-конференції з головою Ренійської райдержадміністрації А.М. Булгаровим і чергової сесії Ренійської районної ради.
ТАКТИКА, СТРАТЕГІЯ ЧИ ПРОСТО СТАТИСТИКА?
Вже багато років, мабуть, з самих компартійних часів, на сесіях Ренійської райради я не чула хоч якогось професійного аналізу економіки району. Ось і цього разу, доповідаючи депутатам про роботу народногосподарського комплексу за дев'ять місяців поточного року, начальник відділу економіки Ренійської райдержадміністрації обмежився цифрами: намолочено, надоєно, перевезено...
Очевидно, формування бюджетів за принципом згори вниз, застосування формульних методик вже відучили фахівців турбуватися про здоров'я виробничої сфери. Будемо відверті: все одно ті кошти, які необхідні на утримання шкіл, лікарень, Будинків культури та інших закладів, що працюють у районі, надійдуть як державні дотації.
Добре, що є ще “загартовані” кадри, які беруть на себе ініціативу, намагаються визначити ключові проблеми, поставити їх руба.
Виступаючи на сесії, перший заступник голови райдержадміністрації, депутат райради Михайло Лизогуб спробував загострити увагу на основних тенденціях, зокрема, щодо роботи бюджетоутворюючого підприємства – порту Рені.
– У цьому році обсяг вантажообігу збільшився на 16%, але це сталося, зазначте, за рахунок збільшення обробки суден. Кількість же вантажів, доставлених до нашого порту залізничним транспортом, скоротилася, – відзначив М. Лизогуб. – Це наслідок того, що залізниця до порту Рені проходить територією Молдови. З введенням же в експлуатацію вітки Кагул – Джурджулешти, яку наші сусіди мають намір добудувати вже у наступному році, порт Рені опиниться ще у скрутнішому становищі. Відверто скажемо: бюджетоутворююче підприємство Ренійського району почне повільно вмирати. Вихід один – треба домагатися початку спорудження залізничної вітки Ізмаїл – Рені.
Михайло Олексійович повідомив, що під час робочої поїздки Президента України В. Ющенка до Придунав’я було заявлено про початок спорудження вже в наступному році автобану Одеса – Рені; щодо залізниці, то конструктивної розмови так і не відбулося.
Голова Ренійської районної ради В.В. Чумаченко, з яким ми спілкувалися до сесії, назвав будівництво залізничної вітки на порт Рені – першочерговим питанням для керівництва району.
Якщо говорити про економіку, то не можна не відзначити і тривожних тенденцій у тваринництві. Статистики констатують: удвічі збільшилося виробництво м'яса. Насправді, підкреслив у своєму виступі на сесії М. Лизогуб, збільшився забій худоби, поголів'я скорочується. У перспективі це позначиться на підприємствах харчової промисловості, які вже сьогодні втрачають обсяги виробництва. Що попереду? Скорочення робочих місць, недонадходження до бюджету і значне зростання цін на м'ясну і молочну продукцію. Що може зробити в цій ситуації «білий дім»? Тільки викласти факти на папері і розвести руками?..
Віднедавна районне керівництво втратило право на розв’язання питання про внутрірайонні пасажирські перевезення (їхній обсяг у Ренійському районі у порівнянні з минулим роком зменшився на третину). Тепер в Одесі визначають, хто возитиме пасажирів, наприклад, із села Долинського до села Лиманського. І що ж на практиці? Летять скарги у «білий дім» на неякісне обслуговування: на лінію виходять старі автобуси, які давно настав час списати. Що можуть зробити органи місцевого самоврядування? Відправити черговий папір «нагору»?
ТЕНДЕРНА СИСТЕМА ЯК ДИВЕРСІЯ ПРОТИ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ
Ось і настали холоди. У школі-ліцеї села Новосільського діти сидять за партами в куртках – холодно. Цього року з обласного бюджету було виділено 390 тисяч гривень на спорудження індивідуальної котельні на природному газі. Тендер виграв «Черноморгаз», представники якого три місяці навіть не з'являлися у Ренійському районі. Коли настала осінь, районне керівництво забило тривогу: школа входить у зиму без опалення! Голові районної ради В.В. Чумаченку довелося особисто зайнятися проблемою. Володимир Васильович переконав районне управління експлуатації газового господарства, ЗАТ «Південьбуд», яке не перший рік працює на будівництвах району, взятися за діло. Незабаром були укладені договори субпідряду – і робота пішла. Але термін-то упущено, доводиться будувати і монтувати обладнання в авральному режимі.
Чимало проблем виникає через те, що влада на місцях практично відсторонена від питань будівництва: якщо на об'єкти виділяються гроші з обласного або державного бюджетів, то замовником виступає обласне управління капітального будівництва і реконструкції. А в цієї служби, вважають на місцях, не завжди доходять руки до всіх об'єктів у провінції. Щоб поєднані з будівництвом питання розв’язувалися оперативніше, голова Ренійської районної ради В.В. Чумаченко вийшов з пропозицією, і депутати його підтримали, створити спеціальну службу в апараті ради. Чи повною мірою це відповідає чинному законодавству? Але працювати ж то треба.
А тендери? Більш ефективного способу паралізувати роботу бюджетних установ і придумати не можна! Через тендерну тяганину неможливо оперативно закуповувати медикаменти для хворих, продукти для харчування дітей з незаможних родин і навіть бензин для «швидкої допомоги».
Сумно те, що при гаслі «Більше влади на місця!», на практиці відбувається зворотний процес. Створюється враження, що сьогодні «білому дому» уготовано два поля діяльності: розподіляти дотації з державної скарбниці і провадити заходи до державних свят.
НЕ ДЛЯ ТОГО ГОЛОВА, ЩОБ КАПЕЛЮХ НОСИТИ
Всі перераховані вище проблеми, так чи інакше, порушував і голова Ренійської райдержадміністрації А.М. Булгаров на зустрічі з журналістами, яка відбулася незадовго до сесії райради.
Говорячи про необхідність реформи влади, Андрій Миколайович поскаржився на хибну практику, коли голова райдержадміністрації персонально відповідає за весь район, однак не має реальних важелів впливу на ті ж сільські ради. Як бути, якщо робота ради підмінюється амбіціями і риторикою?
При всіх недоліках існуючої системи управління (ефективність формування органів влади за квотним принципом взагалі не обговорюється), Ренійський «білий дім» все-таки накреслив той вектор, що вказує головний на сьогоднішній день напрям руху – газифікація. За цим словом – значне поліпшення соціально-побутових умов для жителів району. Вже цього року блакитне паливо одержить останнє із семи сіл – Лиманське.
