Чудова пам’ять у Софії Павлівни Іванової – ветерана поштової служби, листоноші Новоіванівського поштового відділення. Вона не запинаючись називає імена всіх, кого обслуговує ось вже понад 40 років!
Їй було всього п’ятнадцять, коли, тільки закінчивши восьмирічку, прийшла на пошту: “Хочу працювати”. А сумки тоді важчі були. Газет і товстих журналів передплачували багато, та й листи йшли з усіх кінців величезної країни.
З Софійкою тоді й інші дівчатка намагалися “попоштарювати”, та невдовзі полишали роботу. Не витримували такого ритму і суворих вимог. Кореспонденцію потрібно було доставляти без запізнення, а тим більше – зривів. А Софійка не нарікала. Часто при підбитті підсумків роботи її, усміхнену, тодішній начальник Арцизького вузла зв’язку Михайло Минович Бабак із задоволенням ставив у приклад. Портрет Софії Іванової був на Дошці пошани серед портретів інших передовиків соціалістичного змагання.
Марія Іванівна Недова, колишній голова Новоіванівської сільської ради, говорить про цю людину: “Настільки відповідальна, що навіть часом дивуєшся, звідки у неї стільки сил і оптимізму? Ви тільки послухайте, як вона переконує людей передплатити газети. І вмовить же! Мовляв, переплатіть для початку хоча б на місяць. Сподобається видання, передплату подовжите”.
У Софії Павлівни цей метод і нині найдієвіший. Але, можливо, ще й тому, що сама незмінно передплачує районну газету “Арцизские вести” та обласну “Одеські вісті”. “А як, – говорить, – я можу агітувати, якщо не знаю, про що там пишуть? Тим більше, що публікують справді багато цікавого. “Одеські вісті” взагалі не впізнати. Дуже красива газета, в руках потримати – і то приємно. Але найголовніше – там кожен знайде для себе те, що особисто йому імпонує. Навіть для найменших цілу сторінку випускають. І я, і “мої” передплатники читаємо від першої до останньої літерки суботній номер. Спасибі величезне за “Сімейного адвоката”, що взагалі переоцінити не можна”.
Микола Петрович Стоянов – один з 40 передплатників “Одеських вістей” на дільниці Софії Павлівни, з вдячністю зазначив: “Нам з листоношею дуже пощастило”. Хоча сама Софія Павлівна у своєму ставленні до роботи нічого особливого не вбачає.
Нещодавно Софії Павлівні виповнилося 55 років. З цього приводу вона жартує: “Якщо не виженуть, – працюватиму”. На це начальник поштового відділення, Світлана Степанівна Іванова лише посміхнулася: “Хіба такими золотими кадрами розкидаються? Софія Павлівна –листоноша за покликанням”. На сьогодні це – швидше виняток. Але який чудовий!
