У 2007 році ціни на хліб і хлібопродукти, молоко, яйця, овочі та картоплю, вершкове масло, фрукти, борошно, соняшникову олію в країні злетіли від 10 до 50%. Сьогодні драматична картина, пов’язана з черговим підвищенням цін на ринках, практично не змінилася. Ті, хто поспішив для поповнення з’їдених запасів до магазинів та на ринки, зазнали чергового економічного шоку.

Стрімке подорожчання продуктів не тільки відчутно вдарило по гаманцях вразливих шарів населення. Воно відбилося і на шкільних обідах. І це в той час, коли, наприклад, сільські педагоги стверджують, що деякі діти справно відвідують шкільні заняття насамперед для того, щоб... елементарно поїсти. Тому що вдома іноді такий шанс для них буває мізерним.

Відомо, що відповідно до деяких статей законів України і постанов КМУ безкоштовне гаряче харчування в школах передбачено для певних пільгових категорій дітей. Однак лихо в тому, що головну постанову з цього приводу Кабмін ухвалив понад 10 років тому. Але життя в країні за минулий період дуже змінилося, на жаль, далеко не на краще.

У цьому зв’язку на місцях почали шукати резерви для поліпшення гарячого харчування дітей в закладах освіти. Зокрема, у Саратському районі в цьому напрямі відбувся своєрідний прорив. У жовтні минулого року на сесії Саратської райради була прийнята програма безкоштовного харчування дітей з родин додаткового пільгового контингенту в ході навчання та оздоровлення.

Як роз’яснив начальник відділу освіти Саратської РДА Валентин Валентинович Ходас, ця програма деякою мірою є безпрецедентною.

Діючі законодавчі документи, зокрема, Постанова КМУ від 3 листопада 1997 року № 1200, передбачають забезпечення харчуванням дітей пільгового контингенту з числа малозабезпечених сімей і сімей, у яких виховуються діти-сироти, а також дітей, позбавлених батьківської опіки, діти-інваліди і діти, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Прийнята ж у Сараті програма додатково охоплює безкоштовним гарячим харчуванням інших «неврахованих» дітей з багатодітних, кризових асоціальних родин, а також дітей, яких виховують самотні мати чи батько, які потребують допомоги.

Валентин Ходас, який колись протягом багатьох років працював директором Ярославської сільської школи, де, до речі, з початку 90-х років минулого століття годували всіх без винятку школярів, говорить про ухвалений документ ось що:

– У Програмі докладно виписана процедура визначення дітей з родин, які не стоять на обліку у центрі зайнятості чи не зареєстровані в управлінні соцзахисту. Їхні прізвища вносять у шкільні списки, потім разом з відповідною сільською радою провадять акт матеріального обстеження. Остаточне рішення приймають на засіданні ради або сесії. Зокрема, коли відділ райосвіти в жовтні минулого року надав списки додаткового пільгового контингенту дітей конкретно щодо кожної сільської ради, депутати одностайно ухвалили рішення про додаткове виділення 300 тисяч гривень на харчування цих дітей.

Ухвалена на сесії програма розрахована до 2012 року. Її фінансування забезпечується за рахунок райбюджету, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Починаючи з 2008 року, ця сума дорівнює 215 тисячам гривень. Крім того, у документі зазначено, скільки буде потрібно додаткових коштів щорічно. Згодом з урахуванням можливої інфляції сума щорічно буде збільшуватися на 15 тисяч.

Реалізація програми почалася буквально наступного дня після її прийняття. На місцях така допомога дуже відчутна. Наприклад, у Міняйлівській школі за бюджетні кошти гарячими обідами харчується 111 школярів, у Зорянській – 228, Михайлівській – 113, Плахтіївській – 109, Фараонівській – 122. Всього у районі – 6411 учнів. З них усіма видами харчування охоплено 77,4% школярів. Гарячим харчуванням забезпечено 3039 дітей, з яких 2661 – за бюджетні кошти, 378 – за батьківські і спонсорські.

Як підкреслив Валентин Ходас, учні 1 – 4 класів харчуються обов’язково. А от серед старшокласників є чимало таких, кому доводиться засвоювати навчальну програму на порожній шлунок.

– Закрити б цю проблему назавжди і почати повноцінно годувати наших дітей у всіх класах навчальних закладів! – говорить він. – Це був би конкретний ривок держави вперед. Адже не тільки діти перших-четвертих класів хочуть їсти.

Для забезпечення гарячим харчуванням якомога більшої кількості дітей у Саратському районі робиться чимало. У 2006 році на районні бюджетні кошти було придбано спецавтомобіль, як його називають, термобудка. Продукти: м’ясо, молоко, кондитерські товари та інше доставляють на ньому з інших районів і розвозяться по школах Саратського району. Це робить харчування значно дешевшим. Чималу спонсорську допомогу школярам надають керівник СВК «Сергіївка» Іван Сиров та керівник ТОВ «Успенівське» Віталій Малюкін. На нараді директорів шкіл, у якому взяли активну участь сільські голови, внесена пропозиція вирощувати овочі для навчальних закладів на землях запасу. Причому самі ж школярі в період виробничої практики зможуть брати участь у вирощуванні продукції, яка потім надійде на їхній стіл.

Однією з основних причин, які заважають налагоджувати гаряче харчування, стали тендерні зволікання. Законодавча процедура, яка повинна проходити протягом місяця, триває іноді до чотирьох. А ось питання, пов’язане з постійно зростаючими цінами на одержання тендерного вердикту, залишається поки що риторичним.