Кабінет керуючої філії Березівського відділення «Ощадбанку» № 3166 Валентини Бабій нагадує стривожений вулик. Приходять з документами співробітники, часто дзвонить телефон. На порядку денному – компенсація радянських внесків. Нашу розмову перериває поява літнього чоловіка: «Вибачте, мене записали на квітень. Кажуть, черга велика! Чи не можна раніше усе оформити? Боюся, не доживу...»
Валентина Михайлівна доручає підлеглим обслужити ветерана без черги.
Відвідувач – Іван Кирилович Дмитрієв, 1918 року народження, учасник фінської та Великої Вітчизняної війн – приїхав із села Шутове. Він просив озвучити на сторінках газети свою думку: «Нас, інвалідів і учасників війни, залишилася жменька. Невже не можна виплатити компенсацію насамперед цим старим-калікам, не мучити їх?» В.М. Бабій повідала, що намагається найстарших вкладників та інвалідів пропускати без черги. Це викликає бурхливе незодоволення деяких громадян із тих, що очікують. Причому чим молодші та заможніші на вигляд люди, то агресивніше поводяться. Співробітникам банку доводиться заспокоювати особливо нервових вкладників.
– Робота з громадянами щодо компенсації внесків у Березівському районі почалася, як і належить, 8 січня, – розповіла керуюча філії. – У нашій базі близько сорока тисяч відповідних рахунків. Робочий день починаю з бесіди з відвідувачами, пояснюю їм розклад дня. Ми завели журнал запису вкладників на реєстрацію. На вулиці чергує наш співробітник, який вносить громадян у список; у призначений день вкладник приходить до нашої філії, одержує жетон і чекає своєї черги. Це рятує і березівців, і співробітників від багатьох проблем. Адже буває і так – дехто, оплативши комунальні послуги, хоче обійти заведений порядок і прилаштовується на реєстрацію... Зазвичай з питання компенсації приймаємо близько двохсот осіб за день. Буває і більше.
Для збереження порядку довелося вдатися до суворого заходу: основна частина вкладників чекає на вулиці, їх запрошують по одному. Але в самій операційній залі відносно спокійно, співробітники «Ощадбанку», крім компенсації, надають відвідувачам і інші послуги. Зрозуміло, ті, що чекають за дверима, незадоволені – кому ж приємно стояти на холоді? Мені повідомили про такий випадок: заздалегідь, за два дні, самі громадяни склали списки на одержання грошей. А напередодні вночі інші вкладники зайняли чергу і не пустили тих, хто записався. Звісно, претензії адресовані керівництву відділення. На це керуюча відповідає:
– Я не можу організувати запис на одержання коштів. Уявіть ситуацію: гроші для виплат надійшли до нас із затримкою. Виходить, в один день прийдуть і «вчорашні», і «сьогоднішні». Конфліктів тоді не уникнути.
Проте висловлюють претензії не усі.
– Почали виплати – добре, і за це дякуємо! – філософськи міркує літня жінка.
А заступник голови Ради ветеранів війни Микола Сікорський високо оцінив діяльність В.М. Бабій, зокремаїї роботу щодо організації видачі компенсацій.
У Березівському районі, крім центральної, працюють ще сім філій. А як же бути з жителями сіл, де філій немає? Валентина Бабій зустрілася із сільськими головами. Тепер вони провадять із вкладниками роз'яснювальну роботу щодо механізму компенсації, а у визначений заздалегідь день ці громадяни прибувають до райцентру і проходять у відділенні банку процедуру реєстрації. Ті, хто не можуть приїхати, видають доручення. Графік розроблено для жителів усіх територій, не охоплених роботою банку.
На 28 січня процедуру реєстрації пройшли 4915 вкладників Березівського району, одержали компенсацію дев'ятсот дванадцять осіб. Серед них – Раїса Михайлівна Кисіль:
– Щоб зареєструватися, простояла в черзі недовго – десь півгодини, одержала жетон. Сьогодні довелося прийти раніше, о шостій годині ранку. На ці гроші куплю онучці шкіряну куртку!
