Знайти себе, або зустріч через двадцять років

З Галиною та Анатолієм Кравченками я познайомився майже двадцять років тому, коли нам довелося разом брати участь в оформленні книжки. Вони вже тоді були художниками, у яких вражало невтомне прагнення до творчості, пошуку себе і осягнення сенсу людського буття. За стільки років вони залишилися вірні собі, продовжуючи вдосконалювати свою професійну майстерність.

Анатолій народився у селі Гринівці Житомирської області у сім’ї педагогів. Галина – в Одесі. Її батько багато років пропрацював бутафором на Ленінградській та Одеській кіностудіях, а згодом – реставратором. Зустрілися вони в Одеському державному художньому училищі ім. Грекова, на факультеті живопису. Далі навчалися в Українському поліграфічному інституті ім. Федорова. Його дипломним проектом став перекидний календар “Джерело пам’яті” (13 станкових акварельних робіт відомих архітектурних пам’яток України). Галина теж захищалася проектом перекидного календаря “Квіти”.

Роботи Кравченків перебувають у колекціях Львівського історичного музею, Одеській картинній галереї, інших музеях України, приватних власників у багатьох країнах світу. Останнім часом вони виконують художні роботи у храмах по всій Україні.

Свої персональні виставки Галина та Анатолій провадять разом. Галина виставляє натюрморти, Анатолій – пейзажі. Не стала винятком і виставка, яка завершилася в Одеському художньому музеї, де були виставлені дев’яносто дев’ять робіт різних років.

Выпуск: 

Схожі статті