Україна з 1 січня 2008 року впровадила нові національні стандарти «Автомобільні бензини підвищеної якості» і «Дизельне пальне підвищеної якості», які відповідають вимогам «Євро-3» і «Євро-4». Остаточний перехід на них відбудеться до 2012 року. Поки що будуть діяти і старі, і нові стандарти. Перехідний період даний для того, щоб нафтопереробні підприємства встигли здійснити технічне переозброєння. Відразу можна прогнозувати, що не всі з них зможуть упоратися з поставленим завданням. Тому що перехід на нові стандарти вимагає вкладення чималих коштів, впровадження сучасних технологій і систем керування якістю.
Впровадження в дію нових національних стандартів спрямовано на поліпшення екологічних обставин завдяки зниженню вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах двигунів автомобілів – твердих часток, оксидів азоту, окису вуглецю, незгорілих вуглеводнів, що повністю відповідає сучасним європейським підходам, де кожні три-чотири роки з'являються нові, жорсткіші стандарти.
Перші вимоги до екологічних властивостей пального – стандарт якості "Євро-1" – були впроваджені в країнах ЄС у 1993 році. Документ регулював концентрацію в пальному для легкових автомобілів і невеликих вантажівок сірки, ароматичних вуглеводнів та інших речовин.
Через три роки, у 1996-му, зі вступом у силу нового стандарту "Євро-2" вимоги до якості пально-мастильних матеріалів стали суворішими. Встановлення тотального контролю над виконанням нових нормативів змусило європейських виробників пального провадити серйозну модернізацію нафтопереробних заводів. Уже в 2000 році і попередні нормативи вважали застарілими, тому впровадили стандарт "Євро-3". Сучасні вимоги до пального регулює ухвалений Єврокомісією в 2005 році найновішій стандарт – "Євро-4".
У ДП «Одесастандартметрологія» відбувся семінар, присвячений впровадженню в Україні нових стандартів. На нього були запрошені представники підприємств, які займаються виробництвом і реалізацією пально-мастильних матеріалів.
Генеральний директор ДП «Одесастандартметрологія» Віктор Царюк відзначив, що на Одещині працює 21 лабораторія, акредитована на право контролю якості ПММ за старими стандартами. Перевіряти ж якість пального відповідно до «Євро-3» і «Євро-4» можуть поки що лабораторії всього двох вітчизняних підприємств – ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» і ВАТ «Кременчуцький нафтопереробний завод». Можливо, за рахунок коштів обласного бюджету вдасться створити ще одну. Але в кожному разі наявних потужностей не вистачатиме. Тому доцільно було б фірмам об'єднати свої зусилля і створити по одній приватній лабораторії хоча б на 5 – 10 підприємств.
Поки що складно сказати, чи скористаються цією порадою гравці ринку нафтопродуктів. Тому що жодна організація, яка займається реалізацією в нашому регіоні нафтопродуктів, не впровадила у себе систему керування якістю – обов'язковий атрибут успішного просування на європейському ринку.
Заступник генерального директора ДП «Одесастандартметрологія» Євген Голомовзий нагадав, що впровадження систем керування якістю значно підвищує кредитний рейтинг підприємства і його імідж. Тому у Великій Британії їх впроваджують навіть у в'язницях, а в Туреччині – у поліції.
На семінарі були обнародувані факти, які підтверджують, що поки що далеко до виконання вимог навіть старих стандартів якості пального. Під час перевірок, проваджуваних працівниками ДП «Одесастандартметрологія» в 2007 році, порушення виявлялися практично на всіх підприємствах.
Тому контрольні лабораторії треба створювати якомога швидше, оскільки існує велика небезпека збільшення обсягів надходження в регіон не дуже якісних пально-мастильних матеріалів, зроблених у сусідніх країнах. Із цією проблемою зіткнулися всі держави, які пізніше впровадили нові стандарти, ніж європейські лідери. Чи вдасться нам у цій сфері навчитися на чужих помилках, не роблячи своїх, покажуть найближчі рік-два.
