СИМФОНІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ І УЧНІВ
…Ми звикли скаржитися на брак уваги до культури з боку держави, потенційних меценатів і спонсорів, на те, як важко без підтримки пробитися молодому (і не лише) таланту. Приємним винятком на цьому тлі став всеукраїнський конкурс композиторських талантів «Спалахи багаття», який нещодавно завершився. Його ініціатори і організатори – київський поет Євген Юхниця і дитячий журнал «Пізнайко».
Умови участі в конкурсі були досить демократичними – запрошувалися усі, «хто може висловлювати свої думки, почуття і емоції мовою музики, незалежно від віку і рівня музичної освіти». Крім дипломів і грошових премій, переможцям призначалися і приємні сюрпризи. Зокрема, організатори конкурсу взяли на себе витрати щодо запису і випуску дисків, нотних збірників, реєстрації авторських прав. Церемонія вшановування переможців відбувалася в Києві, і перед врученням нагород звучали, у скороченні, мелодії-переможці. А лауреатами стали і зовсім молоді композитори, і «побілені сивиною».
Одещину репрезентували двадцять три особи – від восьми– і дев'ятирічних Кості Пономарьова і Тані Терещенко з Одеси до сімдесятирічного ізмаїльця Олександра Миколайовича Затинченка. А лауреатом став Микола Кабанцов із смт Олександрівки біля Іллічівська. У номінації «повільна сентиментальна композиція» дипломом 2-го ступеня була відзначена його Симфонія номер один, і додатковим дипломом 2-го ступеня «за позитив і патріотичність» – Симфонія номер два. До Києва Микола Якович не приїхав, і зустрілися ми з ним вдома, в Олександрівці.
Композитор Микола Кабанцов «за сумісництвом» – викладач музичної школи у Великодолинському. І про своїх учнів говорить охочіше, ніж про себе, вважає викладання своїм «основним життям», а твір музики – це хобі. Перемогою в Києві був приємно здивований, уточнивши, що «симфонії» – занадто гучно сказано. Точніше, це естрадно-симфонічна музика. Виконує на синтезаторі, вона справді справляє враження масштабного «симфонічного полотна». Цей диво-інструмент, що дає багаті можливості для «висловлення своїх думок, почуттів, емоцій мовою музики», надихає Миколу Кабанцова на створення найрізноманітніших мелодій. Щоправда, естрадно-симфонічну музику він пише «для себе», а пісні виконує на публіці. Втім, у планах нашого лауреата – дати дітям пограти свої «симфонії».
З одним із учнів Миколи Кабанцова я познайомилася. Дев'ятикласник Микита Волков «співає з народження». У Миколи Яковича займається чотири роки. Переможець всеукраїнського конкурсу, що відбувався у Теплодарі, герой короткометражного фільму, який... став призером кінофестивалю, що проходив торік. Микита – шанувальник Валерія Меладзе: вони вже зустрічалися і навіть... виступали на одній сцені. Не дивно, що в його репертуарі чимало пісень, котрі виконує улюблений співак. І це непогано для початку, вважає вчитель – Микола Якович Кабанцов.
Але – що далі? Як формувати гідний репертуар для молодого співака, – і яким чином взагалі «пробитися»? Непросте запитання... На жаль, для цього потрібні чималі гроші. Композитори свої мелодії продають недешево, якісний студійний запис коштує дорого... Загалом, без стартового капіталу початківцеві-співакові не обійтися. Є в Миколи Яковича талановиті учениці – Анжеліка Булижнікова і Віка Веприцька. Після закінчення школи вони із задоволенням обрали б шлях на естраду, але...
І все-таки бувають «щасливі випадки», коли талант помічають і допомагають заявити про себе. Доказ – перемога Миколи Кабанцова на конкурсі композиторів. А найвищою нагородою для нього як вчителя – були б професійне самоутвердження і успіхи його учнів.
Ірина ГОЛЯЄВА, «Одеські вісті», Овідіопольський район
РИБИ БУВАЮТЬ... З ЛОЖОК, А КВІТИ – З ВИДЕЛОК
Риба... з ложок, а квіти – з виделок? Та чи можливо таке, запитаєте ви? Юні умільці, які займаються в образотворчому гуртку, що діє при Бросківській ЗОШ Ізмаїльського району, довели – цілком можливо! Потрібно лише трохи по-іншому подивитися на речі, які застосовуються у побуті. Додамо – діти використовують у своїх незвичайних картинах пластиковий одноразовий кухонний посуд. Найчастіше той, який вже був у використанні. Отож справу роблять подвійно корисну, творчо «утилізуючи» відходи.
Втім, чого дивуватися? Керує шкільним гуртком ОТГ Тетяна Зечу, яка викладає цей самий предмет і відома своїм нестандартним підходом до образотворчого мистецтва, точніше, до використання при роботі над тією чи іншою картиною найбільш незвичних матеріалів – борошна, обгорткового паперу, пластикових пакетів та іншого тільки на перший погляд "сміття". Ось звідки і нинішній "антураж" у роботах юних художниць Вікторії Довганюк, Ольги Іванової, Тетяни та Лілії Храпакових. Їхні роботи вже посідали призові місця не лише на районній, але й на обласній виставках. А нинішня участь – як підбиття підсумків чергового етапу творчості і крок у майбутнє. Додамо – чудові вироби з дерева виготовили Віталик Попазогло та Андрійко Дуленков, у чому чимала заслуга керівника гуртка прикладного мистецтва Сергія Бордіяна...
– Кожна школа привезла на виставку щось особливе, своє, – поділилася враженнями Тетяна Зечу. – Мені, наприклад, сподобалися роботи з бісеру, репрезентовані юними кирничанцями, вироби з дерева, виготовлені кам’янськими школярами, вишивка, макраме, різноманітні вироби дітей з інших шкіл.
– Для мене, як і для моїх гуртківців, я в цьому впевнений, виставка – ніби ковток свіжого повітря – висловив свою думку про виставку керівник гуртка художньої обробки деревини Кам’янського НВК
Володимир Мірошников. – У житті треба багато чого робити своїми руками. Ось чому ми і навчаємо дітей. І радіємо, коли у них це виходить. А потім бачимо, що їхні роботи радують і відвідувачів виставки.
...У традиційній весняній виставці творчості школярів Ізмаїльського району було репрезентовано, за найскромнішими підрахунками, не менше, якщо не більше півтори тисячі найрізноманітніших, найчастіше унікальних робіт і виробів, у яких, як правило, дуже сильні місцеві, бессарабські мотиви, які якнайкраще поєднують традиції багатонаціонального Придунав’я.
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей», Ізмаїльський район
