УМОВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ ОСОБАМ З ЧИСЛА ПЛАВСКЛАДУ
Наші читачі, колишні моряки, цікавляться порядком нарахування їм пенсій. На їх запитання відповідає начальник юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області І.В. ТАТЬЯНЧЕНКО.
– Ірино Володимирівно, у чому складність призначення пенсій саме цій категорії пенсіонерів?
– Справа в тім, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено наступне: пенсії за вислугу років працівникам морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості мають призначатися за окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Оскільки на сьогодні такий законодавчий акт не прийнято, пенсії призначаються за нормами вже згаданого Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначають відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у залежності від страхового стажу та заробітної плати кожної конкретної особи, а також з урахуванням норм статті 28 (за 20 років стажу жінкам та 25 років чоловікам пенсія встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та за кожний повний рік страхового стажу понад зазначений пенсія за віком збільшується на 1% її розміру, обчисленої відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але не більше, ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком).
– Мабуть, треба підкреслити, хто саме має право на пенсію за вислугу років?
– Згідно зі статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на це мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють в акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутрішньоміського сполучення).
Пенсія таким особам призначається наступним чином. Чоловікам – по досягненню 55 років і за наявності загального стажу роботи не менше 25 років (з них – не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі). Жінкам – по досягненню 50 років і за наявності загального стажу роботи не менше 20 років (з них – не менше 10 років на зазначеній роботі).
При цьому до плавскладу належать працівники, оплата праці яких здійснюється за ставками та посадовими окладами, затвердженими для членів екіпажів морського і річкового флоту. Час перебування у резерві не зараховується до спеціального стажу роботи.
Щодо плавскладу суден портових, що постійно працюють в акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутрішньоміського сполучення, то ця категорія пенсіонерів права на пенсію за вислугу років не має.
Право на призначення пенсії за вислугу років визначається на підставі записів у трудовій книжці та уточнювальних довідок з підприємства.
– Ірино Володимирівно, хто має право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку?
– Дійсно, працівникам окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового і флоту рибної промисловості (за списком, що затверджується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), незалежно від віку, такі пенсії призначаються. Чоловікам – за наявності стажу роботи на цих суднах, за цими професіями та на цих посадах не менше 25 років. Жінкам – не менше 20 років.
Список професій і посад плавскладу окремих видів суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583.
– У яких випадках такі пенсії призначаються?
– Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування на роботу після призначення пенсії за вислугу років, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється. І поновлюється з дня, наступного за днем звільнення з роботи.
Особа, яка отримує такий вид пенсії, у разі працевлаштування на таку роботу, повинна обов’язково повідомити про це орган Пенсійного фонду України, де перебуває на обліку і отримує пенсію за вислугу років.
Світлана МАРШИНА
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ СУДОВИХ РОЗПОРЯДНИКІВ
До територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області неодноразово зверталися громадяни з проханням роз’яснити повноваження, правовий статус судових розпорядників в місцевих судах. У зв’язку з чим повідомляємо наступне.
Відповідно до статей 126, 132 Закону України «Про судоустрій України» та на виконання затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 907 «Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 – 2005 роки», Державною судовою адміністрацією України організовано діяльність в судах загальної юрисдикції України служби судових розпорядників.
Згідно з п. 16 ст. 126 Закону України «Про судоустрій України» у кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Вони призначаються на посаду і звільняються з посади головою відповідного суду.
Судові розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.
У своїй діяльності судові розпорядники керуються Конституцією України, законами України та наступними нормативними документами: Положенням про службу судових розпорядників та організацію її діяльності, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 21 квітня 2004 року № 51/04 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 травня 2004 року за № 564/9163, Інструкцією про порядок забезпечення старшими судовими розпорядниками та судовими розпорядниками проведення судового засідання, їх взаємодії з правоохоронними органами, затвердженої наказом ДСА України 18.10.2004 № 182/04, погодженої Рішенням Ради суддів України 24.09.2004 № 56 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2004 року № 1391/1990, а також розпорядженнями голови суду та судді.
Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається положенням, яке затверджується головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.
Підрозділи служби судових розпорядників підпорядковуються головам відповідних судів. До складу підрозділів служби входять за посадами судові розпорядники та старші судові розпорядники. У судах, де штатна чисельність підрозділу служби становить більше двох осіб, вводиться посада старшого судового розпорядника, який водночас є керівником цього підрозділу.
Згідно з Положенням про службу судових розпорядників та організацію її діяльності, на посаду судового розпорядника призначається особа, яка має повну вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, без вимог до стажу роботи. На посаду старшого судового розпорядника призначається особа, яка має повну вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра та стаж роботи за фахом у державній службі не менше двох років.
Основними завданнями та функціями підрозділів служби судових розпорядників є:
1. Перевірка та підготовка зали судового засідання до роботи в неї суду.
2. Забезпечення виконання учасниками судового процесу та іншими особами, присутніми в залі судового засідання, розпоряджень головуючого та у разі необхідності взаємодія зі спеціальними підрозділами судової міліції Міністерства внутрішніх справ України, іншими правоохоронними органами щодо підтримання громадського порядку в залі судового засідання та у приміщенні суду.
Судові розпорядники мають право:
а) на підставі відповідного запиту чи доручення суду звертатись до юридичних і фізичних осіб, отримувати в установленому порядку від них документи, матеріали та інформацію;
б) вносити пропозиції голові відповідного суду щодо покращення умов, удосконалення форм і методів роботи підрозділу служби, забезпечення належної взаємодії з правоохоронними органами та працівниками апарату суду;
в) робити зауваження учасникам судового процесу та іншим особам, присутнім у залі судового засідання, вимагати від них додержання порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Їхні вимоги щодо дотримання порядку є обов’язковими для всіх присутніх;
г) для припинення у приміщенні суду порушень громадського порядку і затримання осіб, які чинять протиправні дії, звертатися за допомогою до працівників судової міліції та інших посадових осіб правоохоронних органів.
Нині відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення правом складати протоколи про адміністративні правопорушення, вчинені присутніми у залі судового засідання, наділені лише секретар судового засідання та секретар суду. Проте статті 49, 165 Цивільного процесуального кодексу України та стаття 64 Кодексу адміністративного судочинства чітко визначають, що саме судовий розпорядник слідкує за додержанням порядку присутнім у залі судового засідання та виконує інші доручення головуючого щодо створення умов, необхідних для розгляду справи.
У зв’язку з чим законопроектом, схваленим на засіданні уряду 30 серпня 2007 року запропоновано внести зміни до статті 255 вищевказаного Кодексу України та наділити правом складання протоколу про адміністративне правопорушення судового розпорядника.
Станом на теперішній час в судах загальної юрисдикції Одеській області передбачено 77 посад судових розпорядників.
В. ГЛУЩЕНКО, в.о. начальника територіального управління державної судової адміністрації в Одеської області
