Євгенія Кисілевська, або Югена, як називають її в селі, відзначила свій ювілей. До іменинниці в цьому році приїхали поважні гості: голова Савранської райдержадміністрації Микола Базей, голова райради Микола Бадюл та сільський голова Володимир Денисюк, які сердечно привітали Євгенію Єфремівну.
Крім квітів та подарунків, слів вдячності, Микола Базей зачитав привітання від Президента України Віктора Ющенка. Сторіччя – це поважний вік, Глава держави з великою повагою та вдячністю ставиться до довгожителів. Адже вони пережили Голодомор, воєнні лихоліття. Винесли на своїх плечах тягар відбудови. Як розповідає Євгенія Єфремівна, вона працювала в колгоспі на коровах, тобто коровами орала, боронувала, возила вантажі.
Та й жіноча доля була в неї дуже важкою. Чоловік не повернувся з війни, тож самій довелось ростити четверо дітей: двох синів та двох доньок. Нині Євгенія Єфремівна має десять онуків, вісімнадцять правнуків та п’ятеро праправнуків. Один з них, Юрчик, серед з перших прийшов привітати бабусю. Його ми з нею й сфотографували.
Навколо буяють квіти. Під розлогими деревами поставлені святкові столи. Увечері за ними зберуться рідні, знайомі, сусіди та друзі. Вони вітатимуть стареньку, а вона, сидячи тихенько, майже непомітно, далі молитиметься за своїх нащадків, бо каже, що своє вже відгуляла та й віджила.
– Мій вік настільки довгий, що я вже втомилась жити. Тож вже чекаю, коли прийде мій останній час, а він все не приходить. І чим я заслужила в Бога, що так довго тримає мене на цьому світі? – говорить Євгенія Єфремівна.
Напевне, доброта, любов до людей, щоденна багаторічна праця та ще ліси, які розкинулись навколо Полянецького, додають віку цій простій селянській жінці.
