Ми вже неодноразово писали про Ольгу В’ячеславівну Яцинюк, викладачку одеської дитячої школи мистецтв № 5. Нагадаємо історію про талановиту дівчинку Дашу Бухарцеву, яка на всіх музичних конкурсах (міського, міжнародного рівня) здобувала гран-прі або призові місця. Сьогодні Даша, минаючи музучилище, вже студентка Одеської музичної академії.
Виховати справжнього музиканта – це складна і довготривала праця. Протягом багатьох років, завдяки багатогодинним заняттям досягається досконалість. Досягається тільки тоді, коли вони опиняться поруч – талановитий педагог і талановитий виконавець. Ми не запитували Ольгу В’ячеславівну Яцинюк, як їй вдається відбирати обдарованих дітей, чи є в неї спеціально для цього розроблена система. Це, як кажуть, окрема розмова, а поки що ми просто констатуємо факти. Вони повторюються щороку: саме її вихованці стають переможцями, прославляють Одесу. За тридцять п’ять років (стільки викладає О.В. Яцинюк у ДШМ № 5) таких прикладів було багато.
І ось чергова перемога! Дивлюся на юних підкорювачів музичного Олімпу – на перший погляд, звичайні діти! Напевно, і м’яч люблять поганяти, і попустувати, коли захочеться. Але саме ці двоє хлопців – Костянтин Чебаненко (6 клас) і Владислав Новицький (4 клас) здобули «золото» і «срібло» на музичному інтернаціональному конкурсі в Італії «Citta di Barletta». А поруч із ними зовсім ніжна, тендітна істота – Настя Кравцова, якій усього... п’ять років. І ось така дитина теж вирушила підкоряти, цього разу Париж, і теж привезла нагороду – гран-прі. Очі в Насті світяться якимось особливим, непереборним світлом, властивим, мабуть, лише сильним творчим вдачам. Незважаючи на такий юний вік, вона не боялася летіти літаком (туди й назад) до Парижа... «Адже я летіла грати», – говорить вона.
Складнішою виявилася поїздка Кості і Владика до Італії. До останнього дня не вирішувалося питання з візами. Пропадають квитки на літак, настає розпач, образа на все і усіх, майже депресія... Але виручають добрі люди, без яких дітям завжди важко, і особливо у наш час. У цьому випадку це – Р.І. Бродавко, начальник управління з питань культури і мистецтв Одеської міськради, працівники Бориспільського аеропорту і навіть безіменні італійські поліцейські, які зупиняли транспорт, пояснюючи водіям, куди потрібно довезти дітей.
…Переліт, нічна їзда у переповненій електричці в тамбурі. О шостій ранку – на пероні незнайомого міста. Навколо ані душі, тільки поліцейські біля входу можуть допомогти. Вони ведуть групу до музичної школи, на якій у такий ранній час висить... замок. Ухвалюється рішення шукати театр, де відбуватиметься конкурс. Добираються, зрозуміло, пішки (таксі починає роботу пізніше, о восьмій ранку).
І цього ж дня, через кілька годин, юні піаністи Костя Чебаненко і Владислав Новицький виходять на сцену, щоб зіграти так, щоб у всіх дух захопило. Це був політ музики! Потрібно було бачити їхнє прагнення до перемоги!
Серед учасників цього турніру – представники з Італії, Косова, Білорусі, Росії, Китаю, Японії та інших країн. Але нашу країну, і нашу одеську школу голова журі відзначив особливо, нагородивши Ольгу В’ячеславівну дипломом за високу майстерність.
Отже, ще одна перемога!.. Спалахнули на одеському небокраї нові зірочки – юні таланти... Вдивіться в їхні обличчя, – вони прикрашають наше життя, прославляють наше місто!
