В обласній раді відбулося засідання «круглого столу» на тему «Впровадження кластерних моделей ведення господарства – важливий чинник підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки». Його організаторами виступили Одеська обласна організація роботодавців разом з обласною радою; у роботі взяли участь представники ділових кіл, наукових установ і громадських організацій області, депутати обласної та міської рад, керівники профільних підрозділів облдержадміністрації. Учасники «круглого столу» обговорили теоретичні і практичні аспекти формування кластерних моделей господарювання у регіоні.
Отже, що ж таке кластер? В економіці існують кілька схожих наукових визначень цього терміну. Як один з них начальник департаменту Севастопольської торговельно-промислової палати Тетяна Куртєєва запропонувала таке: кластер – це об'єднання на добровільних засадах зацікавлених у спільній діяльності підприємств, компаній, приватних підприємців, науково-дослідних центрів, загальноосвітніх закладів та організацій, які будують свою роботу за принципом партнерства і здатних проявляти себе як окремий суб'єкт господарювання.
– Коли ми на початку нашої роботи вивчали поняття кластера, у нас виникали паралелі з такими формуваннями, як науково-технічні комплекси, технопарки, науково-виробничі об'єднання. Але оскільки економіка розвивається, тим більше на умовах ринкових, то підхід до формування кластерів трохи ширший: тут мають можливість застосовувати свої ресурси, свій потенціал всі суб'єкти недержавного сектору, які можуть бути репрезентовані як малими і середніми підприємствами, так і окремими підприємцями. Якщо говорити про необхідність вдосконалення регіонального розвитку або об'єднання інтересів різних галузей для розв’язання регіональних проблем, то застосування кластерних моделей управління – це саме те нове, що потрібно застосовувати нашому господарюванню у системі управління. У теоретичному аспекті проблема формування кластерів досить висвітлена, у той же час практична реалізація напрацьованих моделей у нас ще не набула достатнього розвитку. Є різні проблеми або чинники, які негативно впливають на формування і функціонування кластерів. Я б назвав один з можливо найзначніших – недостатнє розуміння окремими суб'єктами господарювання самої проблематики, – вважає заступник голови обласної ради Микола Тіндюк.
Світовий досвід останніх десятиліть свідчить про те, що глобалізація приводить дрібний і середній бізнес до розуміння того, що для виживання потрібно об'єднувати свої зусилля. Яскравий приклад із світової практики навів під час обговорення депутат обласної ради Анатолій Щербак:
– У 70-х роках у Великій Британії була досить розвинена меблева промисловість, там існувало 25 фабрик, на яких було зайнято 16 тис. працівників. Через 10 років у країні залишилося дві фабрики, на яких працювало всього 500 чоловік. Що ж сталося? Велика Британія вступила до ЄС, на її ринки почали завозити меблі з Німеччини та Італії. У цих країнах були підприємства менші за розмірами, ніж у Великій Британії, але вони були об'єднані у кластери, що дозволяло випускати дешевшу і якіснішу продукцію, а британці не зуміли об'єднатися. Боюся, що це чекає і більшість наших підприємців у зв'язку зі вступом до СОТ, якщо вони не зуміють об'єднатися.
– Підприємницькі структури, український бізнес, особливо агропромисловий комплекс, як ми розуміємо, сьогодні дещо не готовий до тих природних революційних кроків щодо входження до СОТ, до Євросоюзу. Ця ситуація пов'язана з певними організаційними і, звичайно, фінансовими проблемами, – констатував стан справ голова правління Одеської обласної організації роботодавців Леонід Шемякін.
За усієї важливості та необхідності розв’язання цієї проблематики в Україні на рівні держави існує безліч перешкод і труднощів при формуванні кластерів. Зокрема учасники "круглого столу" наголошували на відсутності базових законів про ринок землі, акціонерні товариства, податковий кодекс, часті виборчі кампанії, зміну урядів, відсутність національної ідеології розвитку кластерних систем в Україні та реальну державну підтримку.
– Україна, можливо, єдина країна в Європі, де на загальнодержавному рівні відсутня програма підтримки кластерів. На жаль, цим займаються ентузіасти, і це одна з найважливіших причин тих проблем, які існують у нашій економіці у частині фактичної відсутності інноваційного розвитку. На щастя, у деяких регіонах не чекають, доки прокинеться Кабінет Міністрів, Міністерство економіки і займаються цими питаннями на регіональному рівні. Прикладом тому може бути Одеська область, – додав Анатолій Щербак.
У нашому регіоні питанням впровадження кластерів почали займатися з 1994 року. За словами президента Міжнародного фонду сприяння ринку, з питань формування нових виробничих систем (кластерів) у регіонах України Станіслава Соколенка, наукові кластерні дослідження і перші обговорення провадилися у північних районах Одеської області у 2002 році. Тоді у Савранському, Кодимському, Котовському, Красноокнянському та Балтському районах були визначені майже 16 можливих кластерів за найбільш перспективними напрямами: виробництво зерна, харчова промисловість, деревообробна, швейний бізнес, сільський туризм.
Конкретнішу роботу розпочала Одеська обласна організація роботодавців у 2006 році, а у 2007-му обласна рада виділила кошти на розробку пілотного проекту щодо створення в Одеській області першого сільгоспвиробничого кластера на базі Болградського, Кілійського та Фрунзівського районів. Презентація проекту "Сільгоспвиробничий кластер" відбулася у лютому 2007 року. Нагадаємо, що проектом охоплено понад 30 підприємств, які підрозділені на блоки: з вирощування свиней, великої рогатої худоби і птиці, з виготовлення обладнання і використання технологій для забезпечення екологічної безпеки виробництва (включаючи переробку органічних відходів на біогумус та біогаз), з переробки сільгосппродукції, з вирощування рослинної сировини для виробництва харчових продуктів і лікарських препаратів. Всі учасники кластера об'єднані ідеєю впровадження енергозберігаючого обладнання та екологічно безпечних технологій. Сюди ж долучаються і учені зі своїми теоретичними розробками, лабораторії тощо.
Протягом минулого року було проведено роз'яснювальну роботу (семінари) у районах і містах області. У 2008 році ця робота триває. Рішенням Одеської обласної ради від 06.06.2008 р. № 529-У "Про внесення змін до рішення обласної ради від 23 лютого 2007 року № 173-У "Про затвердження Програми розвитку малого підприємництва в Одеській області на 2007-2008 роки" виділено кошти на вивчення та розвиток кластерних моделей господарювання в області. Важливо підкреслити: ці гроші не виділятимуться якомусь господарюючому суб'єктові, йдеться саме про наукові розробки і координаційні заходи.
– Я не сумніваюся, що Одеса завдяки цій концепції та інтелектуальному капіталу здатна показати, як треба працювати і бути найкращою не лише в Україні, але й у всьому Чорноморському регіоні, – вважає Станіслав Соколенко.
Яку роль має виконувати держава, органи влади у справі формування кластерів? Учасники "круглого столу" (серед промовців були також депутат Одеської міської ради Сергій Черненко, доцент кафедри економічної та соціальної географії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Володимир Андерсон, доцент Одеської державної академії холоду Анатолій Крисілов, виконавчий директор бізнес-інкубатора при Асоціації міст Олена Шукліна-Матюшкіна, президент екологічного центру стабільного розвитку України Юрій Геращенко) зійшлися на думці, що бізнес, влада і наука повинні бути рівноправними партнерами.
За результатами засідання учасники "круглого столу" виробили низку рекомендацій: обласній раді і облдержадміністрації надавати необхідну підтримку щодо створення кластерних систем у районах області, які визначені як пілотні проекти, а при розробці Програми розвитку малого підприємництва в Одеській області на 2009-2010 роки розробити окремий розділ щодо створення кластерних моделей з відповідним фінансуванням. Обласній організації роботодавців разом з представниками наукових установ було рекомендовано продовжити роботу з впровадження кластерних моделей господарювання в області. Крім того, до цієї роботи повинні долучитися і засоби масової інформації, які можуть надати необхідну допомогу в інформуванні підприємців і населення області з даної проблеми.
