Захоплення судна «Фаїна», на борту якого перебувають 17 українських моряків, зокрема і одеситів, чергового разу привернуло увагу світової громадськості до виразок сучасного піратства. Не дуже давно ареалом найбільш розвиненого морського криміналу була Малаккська протока. Тепер центр цього злочинного промислу змістився в бік Сомалі. За даними генерального секретаріату ООН, за 9 місяців цього року в територіальних водах цієї африканської країни зареєстрована 61 спроба захоплення чужих суден, 30 з яких опинилися в реальному полоні. Ситуація загострюється тим, що бандити стали відкрито застосовувати зброю і зухвало збільшувати суми викупів, що вимагають.
Тим більшої тривоги викликають долі співвітчизників, про перебування яких на захопленому судні практично нічого не відомо. В ефірі немає достовірних відомостей про те, чи є в них провіант, придатна для вживання питна вода, світло, кондиціонер.
Дивує і одночасно непокоїть і інше. Допустимо, одержання об’єктивних повідомлень із Сомалі проблематичне. Але чому українців не інформують про те, які заходи порятунку моряків розробляє уряд? Невже дотепер немає конкретної відповіді?
Апарат РНБО заявив, що вбачає у діях уряду демонстративне небажання бути відповідальним за лихо, у яке потрапили моряки. Підкреслюється, що за Конституцією і законодавством «відповідальним за експорт зброї, військових технологій і товарів подвійного призначення є уряд. Контракт із Міністерством оборони Кенії здійснюється ДК «Укрспецекспорт» під суворим керівництвом Держслужби експортного контролю, безпосередньо підлеглого першому віце-прем’єр-міністру. Дозвіл на контракт з перевезення військового вантажу Прем’єр-міністр України дала тому, що хоче зберегти для України можливість торгівлі зброєю, у чому вбачає важливу складову експорту». Справді, справа не жартівлива: на борту судна 33 танки Т-72, гранатомети, зенітні установки і боєприпаси.
У РНБО викликають глибоке занепокоєння слова Прем’єра про те, що уряд «практично відсторонений від діяльності» щодо звільнення моряків. Крім того, у заяві говориться про те, що «на судні не було охорони, його безпека у відкритому морі не була забезпечена й іншим способом», хоча відповідні функції покладені на Службу загальної безпеки Держадміністрації морського транспорту України.
Не виключає причетності урядових чиновників до компанії, якій належить захоплене судно «Фаїна», Секретаріат Президента України. Зокрема, підозрюється один із працівників Мінтрансзв’язку України. Про це сказав у прес-службі Президента України керівник Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента Олег Литвак.
Враження таке, що ці звинувачення схожі на пошук компрометуючих аргументів, потрібних для створення переваги в тривалому протистоянні Президента України і Глави уряду. Але не на прагнення знайти вихід із ситуації. Принаймні, явної зацікавленості тієї чи другої сторони в наданні дієвої допомоги морякам не спостерігається.
Поки що найреальнішим гарантом їхньої безпеки є відмова піратів від свого недавнього наміру підірвати судно, якщо їм не нададуть викуп. Тим часом, у ситуації, яка створилася, моряки виглядають заручниками не лише піратів, але і політичних чвар, що охопили державу.
Проте, О. Литвак сказав, що СП звернувся до Служби безпеки України і Генеральної прокуратури України із проханням з’ясувати схему, за якою 17 осіб потрапили в такий небезпечний рейс. На жаль, даних про те, що зробили ці структури, вже немає понад 10 днів, що, по суті, дає підстави вважати, що вони і не квапляться із цим. Так, фахівці, які працюють у сфері забезпечення трудової міграції українських громадян, не вважають дане завдання складним.
Екіпаж формувався в надрах компанії «Томекс», що є представником іноземного судновласника в Україні. Згідно з інформданими Міністерства праці і соцполітики України, вона має ліцензію на даний вид господарської діяльності, тобто існує легально. Через неї можна дізнатися, хто є справжнім господарем судна і висунути йому претензії. За положенням, ці дані конфіденційні, однак з метою розслідування в такій надзвичайній ситуації прокуратура має право їх вимагати. Також слід перевірити, наскільки правильно оформлені контракт і які обіцяні морякам умови роботи на судні. Тоді відразу стане зрозуміло, були чи не були порушення при відправленні моряків «під чужий прапор». Це принципово важливе питання при наданні їм допомоги!
Справа в тому, що за всіма правилами викуп повинен платити судновласник, щоб визволити приналежне йому судно і вантаж, який перебуває на ньому. Чи з’ясовано, з яких причин він цього не робить? Чи надіслана нота уряду країни, під прапором якої працює судновласник, щоб дізнатися це? Але акцент переноситься на інші обставини. Наприклад, на те, що український уряд не дав кораблів супроводу військового вантажу, узятого в порту Октябрьському під Миколаєвом. Україна продала танки, але з часу їх потрапляння на палубу «Фаїни» відповідальність за них повинен брати на себе вантажоодержувач або відправник вантажу, простіше кажучи, зацікавлена особа, яка придбала цей товар. Нарікання на те, що кораблі українського військового флоту не супроводжували «Фаїну» залишається розцінювати лише як натяк на те, що нещасливе судно було зафрахтовано Україною.
Щодо моряків, то вони на борту «Фаїни» після підписання ними контракту опинилися під юрисдикцією прапора тієї країни, під яким працює судно. Однак з точки зору підданства вони були і залишаються громадянами України. А по-людськи – земляками, чиїмись родичами, знайомими. Тут залишилися їхні дружини, діти, матері. Тому кожен новий день їхнього полону біллю відгукується в багатьох серцях. Невже переживання співвітчизників і злигодні, яких зазнали моряки, втрачають цінність у перекладі на долари? Адже держава повинна, насамперед, виплатити ці гроші й звільнити 17 українців. А потім пред’явити рахунок судновласнику на підставі контракту, укладеного між ним і моряками, у якому повинні бути обумовлені дії господаря судна в подібних форс-мажорних обставинах. І потім затребувати з нього повернути суму викупу шляхом звертання до міжнародного суду, якщо, звичайно, судновласник відмовиться сплатити борг добровільно.
Ця процедура може бути тривалою. Але за всіх незручностей позову вдалося б домогтися головного: люди були б врятовані й перебували б у безпеці у себе вдома. А поки що їм доводиться жити в невідомості під дулом африканського автомата.
Бандити захопили «Фаїну» біля берегів Сомалі ще 25 вересня. Скільки ще потрібно чекати?
