Яскравим прикладом транскордонної співпраці між Одеською областю та румунським повітом Тулча можна назвати спільний проект «Екотуристичний центр Дунаю».
Цей проект здійснювався за фінансової підтримки Євросоюзу, починався півтора роки тому і фактично вже завершився. Серед конкретних результатів – створення власне самого екотуристичного центру у Тулчі. Чотириповерховий будинок – це своєрідні "туристичні ворота" до дельти Дунаю. У нижньому поверсі розташовані акваріуми (найбільші на території Румунії), а на інших рівнях у вигляді діорам показані вся краса і визначні пам'ятки дельти: флора, фауна, етнічні особливості краю. При цьому дельта Дунаю показана тут як єдиний туристичний об'єкт – без поділу на румунську та українську частини. У межах проекту було також видано чимало поліграфічної продукції (зокрема каталог фотографій з видами Дунаю, який вже був репрезентований на виставках у Берліні та Відні). Дунай – друга за довжиною річка Європи, одна з найкрасивіших і найвеличніших. "Королевою річок" називав її Наполеон Бонапарт. Ці та багато інших цікавих фактів лягли в основу фільму про дельту Дунаю, також створеного в межах проекту. Фільм озвучено румунською мовою, але має субтитри англійською, німецькою, російською та українською мовами – адже він має показуватися відвідувачам екотуристичного центру у Тулчі. Цей же фільм могли нещодавно побачити учасники спільного україно-румунського семінару в Ізмаїлі. Тут ми власне переходимо до української частини проекту. Партнерами з української сторони виступали регіональне агентство транскордонної співпраці єврорегіону "Нижній Дунай", Придунайський туристичний центр, Дунайський біосферний заповідник та інші структури.
Семінар, про який ітиметься, був третім і завершальним за всю історію проекту. Перша така зустріч відбулася у Тулчі, друга – у Вилковому, третя – в Ізмаїлі. Учасниками семінару стали представники влади, а також ділові люди, так чи інакше пов'язані з туризмом – співробітники туристичних фірм і служби зайнятості, науковці... Йшлося про створення спільних екотуристичних продуктів. Варіантів тут може бути безліч: "зелений" туризм, продаж сувенірної продукції тощо.
Слід визнати, що розвиток туризму в румунській частині дельти Дунаю відбувається швидшими темпами, і цей досвід може бути дуже корисний українській стороні. Звичайно, для потенційних туристів дельта Дунаю цікавіша саме як цілісний об'єкт. Природа не знає кордонів, але між державами вони існують. А після вступу Румунії до ЄС прикордонні норми ще й стали суворіші.
– Сподіваюся, що ці формальності незабаром будуть вирішені, – говорить директор агентства транскордонної співпраці єврорегіону "Нижній Дунай" Ігор Бабаян. – Хотілося б, щоб було впроваджено спрощений режим переходу. Текст цієї угоди був запропонований на розгляд півтора роки тому, але з румунської сторони були потрібні узгодження європейських структур. Документ зараз на стадії розробки, і, я гадаю, що незабаром він буде підписаний.
Полегшити життя туроператорів може і відкриття поромної переправи на ділянці Орлівка-Ісакча. Зрозуміло, що ми живемо в епоху економічної кризи, однак на час проведення семінару йшлося про те, що вона може набрати чинності до кінця 2009 року, доки вирішуються питання із землею і "все йде за графіком".
– Туризм у дельті Дунаю має дуже великі перспективи, – впевнений гість семінару, виконавчий директор управління регіонального розвитку і зовнішніх зв'язків повітової ради Тулча Октавіан Моток. – Тільки у 2008 році Тулчу відвідало майже 60 – 70 тисяч туристів. Власне "круїзний туризм" для нас не дуже привабливий, тому що практично всі послуги пасажири одержують на борту. Потрібно створювати нові туристичні продукти і маршрути. Тому для нас так важливо створення екотуристичного центру дельти Дунаю у Тулчі. Якщо не говорити про фінансування ЄС, то сам повіт вклав у цей об'єкт близько 4 млн євро. Можливо, українська сторона також захоче створити щось подібне (нехай і у зменшеному варіанті). Але навіть якщо це не вдасться, в існуючому центрі (він відкриється у грудні нинішнього року) українська частина дельти Дунаю вже репрезентована.
У перерві учасники семінару (він відбувався у приміщенні Центру зайнятості Ізмаїльського району) могли продегустувати страви місцевої кухні, помилуватися фотографіями з дунайськими пейзажами, а також сувенірами тутешніх умільців. Вишиті ікони, потішні керамічні та з ганчір’я ляльки, вироби з рогози, всілякі обереги... і жодного стандартного виробу! Навіть якщо ляльки зроблено за одним зразком – все одно вираз облич трохи різні – ручна робота.
– За останні два роки ми реалізували програму "Розвиток ринку сувенірної продукції у Придунав’ї", – розповів голова правління Фонду підприємництва міста Ізмаїла Валентина Стойкова. – Курси з виготовлення сувенірної продукції пройшли понад 140 безробітних в Ізмаїльському, Кілійському та Болградському районах. Сьогодні за результатами цього проекту ми одержуємо дуже хорошу активність підприємців-початківців. У перерві до мене підходило дуже багато людей з румунської сторони, говорили, що у них такого, на жаль, немає. І вони зацікавлені у просуванні нашого регіонального сувеніру на міжнародний ринок. Тобто, сьогодні, вклавши смішні гроші (майже 500 гривень) можна одержати реальний дохід від сувенірної продукції. Це хороша підмога для сільських мешканців.
Сьогодні ми вже одержали конкретні пропозиції щодо обміну майстрами, організації спільних виставок і збути продукції конкретно у Тулчі. Ще хотілося б реалізувати 1-2 конкретні маршрути, у яких були б задіяні ті об'єкти "зеленого" туризму, які є у нашому регіоні. Це теж дозволило б місцевим жителям одержувати додатковий прибуток.
Як підкреслювали учасники зустрічі, для них дуже важливо перейти від етапу семінарів-нарад до реалізації конкретних завдань. Як бачимо, перші досягнення на цьому шляху вже є.
