Проблеми, актуальні для всіх одеситів

Говорити про те, що в роботі Одеської міської ради важлива діяльність всіх постійних депутатських комісій, було б зайве. Разом з тим, є рішення, які зачіпають інтереси більшості населення міста. І основний тягар їх прийняття, включаючи етап підготовчого пророблення, зазвичай випадає на долю декількох комісій. Із представниками двох таких комісій з питань планування, бюджету і фінансів, з соціальної політики і праці ми і поговорили, запропонувавши зупинитися на найбільш важливих і значимих для міста рішеннях, ухвалених останнім часом.

Олександр КРАВЕЦЬ, член постійної депутатської комісії з питань планування, бюджету і фінансів:

– Проблема як дістатися з одного кінця міста в другий сьогодні актуальна для всіх: і для тих, хто користується громадським транспортом, і для тих, у розпорядженні кого є службові або особисті автомобілі. Мала пропускна спроможність вулиць і стрімко зростаюча кількість транспорту на них зробили всіх нас заручниками пробок, що з кожним роком стають усе щільнішими і важкопрохіднішими. Аналогічна проблема змушує, наприклад, москвичів не планувати більше однієї справи, яку можна встигнути зробити протягом дня. У нас, схоже, таке правило теж стає досить актуальним.

Стратегічним розв’язуванням транспортної проблеми Одеси фахівці вважають спорудження магістралі «Північ-південь».

Транспортні артерії мільйонного міста – це справді головний біль будь-якої влади. Подібні проблеми є в Києві, Москві, Санкт-Петербурзі. У великих містах доводиться враховувати так звану маятникову міграцію. Тобто, відстань, яку переборює людина вранці, дістаючись на роботу, і увечері, повертаючись додому. На це витрачається не п'ятнадцять-двадцять хвилин, як хотілося б, а набагато більше.

В Одесі крайні точки «маятникової міграції» – це житломасиви Котовського і Таїрова. Ідея поєднати їх новою магістраллю з'явилася не сьогодні, вона існує давно. Але будівництво такої магістралі поєднано з великими фінансовими витратами. І лише зараз, коли місто має у своєму розпорядженні потужний бюджет, зокрема бюджет розвитку, він спроможний фінансово забезпечити таке будівництво.

Нагадаю, що магістраль «Північ-південь» була передбачена ще Генпланом 1989 року. Я вдячний меру за те, що до ідеї її спорудження повернулися. Причому повернулися однозначно і цілеспрямовано, розуміючи, що місту без цієї дороги не обійтися вже у найближчому майбутньому. Тому що сьогодні весь транспорт йде через центр міста, руйнуючи його, формуючи величезні пробки. Нова ж магістраль передбачає відхід транспорту з вулиці Маршала Жукова шляхом його перенесення на вулиці Щорса, Туристську, шляхопровід «Поїзний», вулицю Балківську до Пересипських мостів і далі.

Я хочу звернути увагу на соціальні аспекти будівництва. За час спорудження жителям вулиць Заводських провели каналізацію, електрику і відремонтували дороги. Якби не було «Поїзного», усе б залишалося по-старому. Якщо говорити про жителів вулиці Туристської, то нова траса зовсім змінить життя усього прилеглого району. Насамперед, вартість їхнього житла там стане вищою. Та і якість життя з урахуванням розвитку всієї інфраструктури мікрорайону підвищиться.

До соціального я б відніс і питання про розвантаження центру Одеси. Адже, погодьтеся, там господарями повинні почуватися пішоходи і екскурсійні автобуси. Наше місто позиціює себе як туристичний центр. Щорічно сюди приїжджає усе більше туристів. Це важливе джерело поповнення бюджету міста, за рахунок чого знов-таки можна вирішувати найрізноманітніші соціальні проблеми.

На сьогоднішній день турагенції відмовляються везти до Одеси туристів саме тому, що йти пішки по кілька кварталів до пам'ятника вони не звикли. А вже тим більше втрачати свій дорогоцінний час у пробках.

Так, можна піти по заборонному шляху. Але його немає ні у Відні, ні в Римі, ні в Лондоні. Треба будувати підземні паркінги в центрі міста. І такі рішення міською радою останнім часом ухвалюються усе частіше.

Сергій ЧЕРНЕНКО, голова постійної депутатської комісії із соціальної політики і праці:

– Оскільки інвалідів у будь-якому суспільстві 10-12%, проблема їх соціальної дотації існувала і буде існувати завжди.

Раніше всі програми, адресовані інвалідам, не мали під собою бюджетного фінансування і закінчувалися на рівні декларацій про гарні наміри. Тому ми і ухвалили рішення: повинна бути сформована програма, схвалена міською радою і підкріплена бюджетним фінансуванням.

Перша така програма називалася «Доступність». У межах її реалізації було встановлено пандуси у 25 лікувальних закладах Одеси. Зокрема в поліклініках №№ 20 і 29, які обслуговували величезні райони, а інвалідам і пенсіонерам було дуже складно потрапити туди. Пандуси з'явилися і у бібліотеках, також зробивши їх доступнішими для жителів міста. Вже тоді стало зрозуміло, що не все залежить лише від фінансування. Багато чого можуть зробити люди, які будують в Одесі будинки, організують перевезення громадським транспортом. Сьогодні міська влада зобов’язала господарів об’єктів, що вводяться в експлуатацію, обов'язково обладнувати пандуси, перевізників – закуповувати транспорт, призначений для перевезень інвалідів. Тобто, зобов'язала робити необхідні речі, щоб не викреслювати з життя міста досить велику кількість його мешканців.

Програма «Доступність» 2008 року трансформувалася в програму «Рівність». У ній ми передбачили можливість освоєння інвалідами корисних професій. Адже багато хто з них стають добрими бухгалтерами, комп'ютерниками, їм лише треба допомогти. Із цією метою ми закупили і передали інвалідам 59 комп'ютерів. Незабаром відбудеться зустріч із ректорами вузів міста. Там ми постараємося обговорити проблему працевлаштування інвалідів з погляду освоєння ними якихось нових, конкурентоспроможних спеціальностей. Кожна категорія інвалідів має свої обмеження з професійної підготовки. Скажімо, ті, які погано чують, зазвичай не стикаються із труднощами при пошуку роботи – вони знаходять її, зокрема, у будівельній сфері. А для багатьох інших категорій ця проблема стоїть дуже гостро. Так, комп'ютеризація їм допоможе. Але це не єдиний шлях соціалізації інвалідів, треба шукати і інші.

У рамках програми «Рівність» було створено спеціалізований пляж у районі 10-11 ст. Великого Фонтану. Перші всеукраїнські змагання серед інвалідів з водних видів спорту пройшли саме там. Важливо, що провели його громадські організації практично самостійно. Тобто, на мій погляд, влада повинна допомагати зробити перший крок, створюючи матеріальну базу, підтримувати ініціативу далі, при цьому віддавши лідерство самим інвалідним організаціям.

Діалог з інвалідами дозволив закупити так звані говіркі світлофори, що дозволяють їм переходити жваві транспортні магістралі. Вони встановлені на вулицях Генерала Петрова, Варненській та інших. Крім того, у 2008 році було закуплено перший самохідний пристрій для підняття інвалідів-візочників по сходах. У планах розвитку програми на 2009 рік обговорюється можливість придбання ще декількох таких пристроїв.

Протягом багатьох років у місті обговорювалася проблема відсутності спеціалізованого лікувального закладу, де медичну допомогу могли б одержувати інваліди. Після обговорення питання на засіданні нашої комісії та в управлінні охорони здоров'я, на базі МКЛ № 8 планується, нарешті, створити таке відділення. Там не потрібно великих капіталовкладень, щоб лікарня могла приймати інвалідів: є широкі сходи і коридори, травматологічне і пульмонологічне відділення. Треба лише дообладнати клініку – туалети, душові, встановити спеціальні ліжка із протипролеженевими матрацами. Ми замовляємо піднімальні пристрої для того, щоб інваліда-візочника можна було підняти і пересадити на візок.

На території лікарні є окрема будівля. Їй вже понад сто років, вона руйнується. На її базі планується відкрити реабілітаційне відділення. Крім того, МКЛ № 8 перебуває недалеко від інвалідного пляжу в чудовій курортній зоні. По суті, вона буде виконувати і роль санаторію. Аналогічних проектів в Україні поки що немає.

Мене тішить, що наші починання підтримали і управління охорони здоров'я, і департамент фінансів. Підтримали і депутати, незважаючи на приналежність до різних політичних партій. Показово в цьому плані, що багато хто з них віддає кошти свого депутатського фонду саме на реалізацію заходів допомоги інвалідам. Зокрема на ремонт приміщення міської організації товариства інвалідів, громадської організації «Одеса-баскет».

Выпуск: 

Схожі статті