Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі – Закон № 2195-IV) набув чинності з 1 січня 2006 року, він установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їхнього соціального захисту та гарантує їхню соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Протягом 2008-го, особливо у 2009 році значно збільшилася кількість звертань громадян, які є дітьми війни, до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, до судових органів, з проханням здійснити виплати відповідно до вимог статті 6 Закону № 2195-IV. Наприклад, в середньому щоденно ми отримуємо майже 50 таких письмових заяв. Графік участі представників управління в судових засіданнях з розгляду адміністративних позовів дітей війни охоплює судові засідання вже на вересень поточного року. Є у цьому графіку дні, протягом яких заплановано розгляд майже 70 адміністративних позовів дітей війни.
Які особливості мають вищезазначені письмові звернення та адміністративні позови?
По-перше, форма і зміст більшості з них є ідентичними, відрізняються вони за періодами і розмірами вимог щодо виплати допомоги.
По-друге, до ксерокопій форм заяв і адміністративних позовів рукописно внесені індивідуальні відомості громадян, при цьому візуально можна встановити, що допомогу громадянам у заповненні вищезазначених форм надавала обмежена кількість осіб.
За інформацією наших колег з інших районів і міст у них спостерігається аналогічна ситуація.
Виникає питання: у чому причина масового незадоволення станом реалізації державних гарантій стосовно соціальної підтримки дітей війни?
Непорозуміння виникають у зв’язку з наявністю прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 по справі № 2-25/2009 за конституційним поданням Пенсійного фонду України визначено: «Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем...»
Конституційний суд дійшов висновку, що у частині третій статті 28 Закону України № 1058-IV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої цієї статті (а саме: у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом), – виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У статті 7 Закону № 2195-IV зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, отже, для стягнення з коштів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.
Що можна порадити дітям війни, які не погоджуються з письмовою відповіддю або усними роз’ясненнями фахівців органу Пенсійного фонду та збираються звернутися або вже звернулися до суду за захистом своїх прав?
Насамперед – виважено ставитися до усної інформації, яку окремі громадяни розповсюджують у місцях масового перебування людей про те, що нібито хтось з дітей війни вже отримав бажану суму.
Далі, в умовах світової фінансової кризи намагатися об’єктивно оцінювати економічну ситуацію в країні і не піддаватися ажіотажним настроям, які розповсюджуються серед дітей війни.
Також не заважало би уважно розглянути доцільність використання послуг псевдо-адвокатів та псевдо-юристів, які з метою власної наживи дають обіцянки дітям війни швидко і легко захистити їх інтереси у суді.
Яким чином управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси реагує на ситуацію, яка склалася у зв’язку зі звертаннями дітей війни?
Головне для працівників управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси у роботі зі звертаннями громадян, зокрема і дітей війни, – шанобливе ставлення до заявника, об’єктивний, всебічний і вчасний розгляд звертань громадян відповідно до вимог законодавства України. Враховуючи велику кількість відвідувань управління дітьми війни, управління вживає заходи для максимально можливого прискорення прийому, опрацювання та надання відповідей на звертання дітей війни.
Очікується, що за підсумками розгляду звертання Пенсійного фонду України до Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України щодо судової практики розгляду питань виплати дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, більшість непорозумінь з порушеного питання зникне.
