У ЗОШ № 81 – ювілей. Рівно 40 років тому, у жовтні 1969 року, до щойно збудованого на Великому Фонтані навчального закладу увійшли перші вчителі і учні. І ось тепер, через багато років, випускники далеких сімдесятих років приводять до цієї школи своїх дітей і онуків, де разом з молодими викладачами і тепер працюють ті самі перші вчителі, які вже посивіли, але не втратили ні життєвого запалу, ні творчої енергії. Серед них Людмила Сергіївна Волчаренко, Ганна Федорівна Сокуренко, Раїса Леонідівна Чабанова..
На день народження заведено дарувати подарунки. Святковий концерт, у якому взяли участь школярі різного віку, а також недавні випускники і викладачі, став одним з найкращих подарунків до ювілею. Учительський «капусник», запальні танці, соло на саксофоні, жарти, привітання і спогади... Все це понад дві години звучало у невеликій затишній залі, викликаючи як у глядачів, так і у самих учасників, то сміх, то сльози радості, а то світлий сум...
Онисія Стасевич, учениця 11-А класу, єдина з дітей, яка нарівні з дорослими, дуже щиро зіграла одну з головних ролей – роль молодої вчительки, яка повернулася до школи після вузу, в учительському «капуснику» «Дух школи»:
– У цьому році закінчую школу. Трохи сумно. Мій клас і моя паралель стане сороковим випуском нашої школи. Сподіваюся вступити до університету імені Іллі Ілліча Мечникова на факультет журналістики. Люблю театр. Зараз займаюся ще й у театральній школі, але мрія у мене – стати журналістом. Поки що практичний досвід у цій справі – тільки шкільна стінгазета.
Як зізналася ровесниця школи № 81, молода директорка Тетяна Миколаївна Завтур, стати учителем вона мріяла ще з дитинства. Мрія її здійснилася. Тетяна закінчила Одеський педагогічний інститут, після чого спочатку працювала учителем молодших класів, потім завучем, а з 2005 року очолила колектив загальноосвітньої школи:
– У нас кожна дитина, після 9 років навчання, у відповідності до своїх прагнень та інтересів може обрати спеціалізований клас – фізико-математичний або філологічний. Ті з дітей, хто поки що не визначився з майбутньою професією, можуть продовжити навчання у так званому універсальному класі.
Як і у багатьох інших одеських школах, в 81-й багато спортивних секцій і гуртків. Але є тут і те, чого немає у жодній іншій з одеських шкіл – це секція із скелелазіння, яке, як відомо, є частиною альпінізму. У шкільній спортивній залі створено штучну, і, на думку людей, які розуміються на цьому, досить цікава траса. Тому, тут не раз уже провадилися різноманітні змагання, зокрема і за участю іноземних спортсменів.
До ювілею школи побачила світ і збірка нарисів про 81-шу школу, автором якої стала учителька історії Тетяна Василівна Островська.
Підбиваючи підсумки сорокарічного життя навчального закладу, як з’ясувалося, у спорудженні якого колись брав участь практично весь мікрорайон, Тетяна Василівна нагадала, що школа була споруджена всього за 4 місяці, переважно руками молодих робітників і студентських будзагонів. За ці роки у навчальному закладі працювали понад 250 учителів. Сьогодні дітям передають свої знання 52 педагоги. 2 з них носять звання «Відмінники освіти України», 10 – старші вчителі, 7 – вчителі-методисти.
40 років тому 1752 учні вперше переступили поріг школи. Сьогодні кількість дітей значно зменшилася – 789. Причини різні, зокрема і демографічна яма, з якої не може поки що вибратися наша держава. Але усе ж таки, школа живе, розвивається, а вчителі не перестають сподіватися, що кількість їхніх учнів знову, нехай поступово, але зростатиме, а отже, їм буде кому передавати не тільки свої знання, але й творчий дух, властивий школі № 81.
