Коли люди разом – і кризи не страшні

На три тижні раніше терміну завершено капітальний ремонт старого будинку школи в селі Утконосівці Ізмаїльського району

«Мільйон для утконосівських школярів» – так називалася кореспонденція, опублікована в «Одеських вістях» майже місяць тому, 10 листопада ц.р. У ній йшлося про капітальну реконструкцію будинку старої сільської школи, спорудженої ще за «румунських» часів, 80 років тому, яка на початок нинішнього року прийшла у повну непридатність для експлуатації. 8 грудня, на три тижні раніше терміну, тут пройшла підсумкова робоча летючка, під час якої було дано дозвіл на експлуатацію капітально перебудованого та оновленого будинку.

Нагадаємо – три останні роки навчатися тут було практично неможливо через аварійність приміщень. На думку директора школи Ганни Кулави та керівництва районного відділу освіти, така ситуація далеко не відповідала нинішнім методичним вимогам. Становище необхідно було докорінно змінювати – так ставилося питання на одній із сесій райради навесні нинішнього року. Тоді ж депутати районної громади вирішили виділити на капітальний ремонт будинку суму у межах мільйона гривень. Після провадження тендеру за справу узялися ПП «Ремпобутдизайн» і ТОВ «Ізмаїльське міжрайонне будівельне підприємство». Визначили терміни, які спочатку декому здалися ледве чи не фантастичними – завершити роботи до початку 2010 року, адже фактично йшлося про новобудову у старих стінах.

Однак, як показав час, немає нічого неможливого, якщо за справу беруться усі разом. Організаційні питання взяли особисто під свою відповідальність керівники району – голова районної ради Сергій Мазур та голова районної держадміністрації Сергій Ніколаєв, давши відповідне завдання районному комунальному підприємству «Будівельник», яке очолює депутат райради Микола Маджаров. Можна сказати, днювала і ночувала на об’єкті директор сільської школи Ганна Кулава, яка ще влітку «підпрягла» колектив вчителів на допомогу будівельникам для внутрішнього опорядження приміщень.

І ось – підсумок. За порівняно короткий термін було проведено внутрішні та зовнішні ремонтні роботи, обладнано заново опалювальну систему, підведено технічну та питну воду, замінено дах, упорядковано шкільний двір, посаджено дерева.

На думку усіх, хто брав участь у підсумковій робочій летючці, якість роботи чудова.

– У тому, що усе вдалося, велика заслуга усіх, – відзначалося на підсумковій летючці. Представники села порушили це питання, підключилася і районна громада, оскільки в цьому випадку вирішили не просити допомоги у області, обійтися за рахунок власних коштів. У підсумку в районі змогли, не розпорошуючись по дрібницях, профінансувати такий значний об’єкт.

І будівельники теж не підвели. Та й не лише вони. Долучилися і жителі села, які зібрали понад 50 тисяч гривень. Приблизно стільки ж виділив і місцевий сільгоспкооператив «Вікторія». Звичайно, у порівнянні із сумою, виділеною районним бюджетом, це лише десь десята частина. Але й вона дозволила значно прискорити роботи. За рахунок батьківських коштів було проведено гарячу та холодну питну воду, замінені вікна, двері, упорядковано двір. Місцевий сільгоспкооператив «Вікторія» подбав про спорудження шкільного туалету. Сільська рада виділила понад 2 тисяч гривень на придбання саджанців дерев, які прикрасили шкільний двір.

– Вважаю, що багато чого вдалося саме завдяки спільним зусиллям, – підкреслив під час заключної робочої летючки голова Ізмаїльської райдержадміністрації Сергій Ніколаєв. – Вдалося завдяки тому, що ми у нинішній непростий час змогли сконцентруватися на головному, прийняти єдино правильне рішення і усі разом реалізувати поставлене завдання.

– Згадую розмови, які велися перед ухваленням рішення про реконструкцію, – продовжив голова районної ради Сергій Мазур. – Були пропозиції різні, зокрема і про знесення старого корпусу як непридатного до реконструкції. Нам вдалося переконати тих, хто мав сумнів у тому, що знесення будинку лише затягне вирішення питання років на десять, не менше, оскільки буде потрібно не один мільйон гривень, а в багато разів більше. Час довів, що ми були праві. І будинок, якому в нинішньому році виповнилося 80 років, одержав друге життя.

– Скажу, як є – я ще не бачив, щоб роботи виконувалися так швидко і якісно, – сказав директор СК «Вікторія» Михайло Стратіла. – Як житель села, радий цьому. Ми внесли свою лепту теж. І ось про що думаю – якщо доведеться, наш сільгоспкооператив зможе надати належну допомогу у реконструкції будинку під харчоблок. Плюс до цього на наступний рік задумали провести за рахунок власних коштів косметичний ремонт сільського Будинку культури. На місці стояти не будемо. Коли ми разом, у нас виходить усе, і кризи не такі страшні.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті