Якужеповідомляли«ОВ», вОдеськомуселекційно-генетичномуінститутівідбуласяробочазустрічголовиОдеськоїоблдержадміністраціїЕдуардаМатвійчукаізпредставникамиаграрноїнаукирегіону.
Як повідомив у своєму виступі директор Одеського селекційно-генетичного інституту В'ячеслав Соколов, у 2006-2009 маркетингових роках у сільське господарство України впроваджено понад 70 сортів пшениці. У той же час, лише 46 відсотків високопродуктивного насіння сортів і гібридів, вирощених одеськими селекціонерами, реалізуються в області. Хоча, за його словами, їх щорічна частка у загальних посівах різних культур становить від 74 до 92 відсотків.
Однак, незважаючи на високі кондиції насіння, вирощеного одеськими селекціонерами, воно не завжди дає відповідну віддачу у широкому виробництві. У той же час, за твердженням директора Одеського інституту агропромислового виробництва Миколи Цандура, в області можна збільшити врожайність зернових у півтора-два рази, одержуючи щороку до 4-5 мільйонів тонн хліба. Однак це безпосередньо залежить від підвищення родючості ґрунтів, у яких кількість гумусу за останні 10 -15 років знизилася до 2,5 відсотка. На його думку, державі необхідно приділити пильну увагу стабілізації якості чорнозему, на який негативно впливає надлишкове вирощування соняшнику та ріпаку за недостатньої кількості добрив, насамперед, органічних.
Якщо, наприклад, у Європі на один гектар вноситься від 200 до 400 кілограмів добрив, то в нас не більш 24. У результаті, замість продовольчого одержуємо фуражне зерно із кількістю білка на 3-4 відсотки нижче, ніж необхідно для випікання нормального хліба та виробництва інших борошняних виробів.
Основною причиною, що призводить до таких наслідків, на думку вчених, є відсутність обігових коштів як у науково-дослідних установ, так і у сільгоспвиробників.
Про невикористані можливості регіональної аграрної науки говорили у своїх виступах одеські генетики та виноградарі. Так, за заявою директора ННЦ «Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Таїрова» В'ячеслава Власова, Одещина могла б постачати якісними столовими сортами винограду половину України, а замість цього ми завозимо його із сусідніх країн. Не до кінця використані потенціали виноробної галузі і так званого винного туризму, які могли б приносити вагомий дохід до бюджетів усіх рівнів.
Віце-президент Національної академії аграрних наук України Микола Безуглий заявив, що Одещина із її науковим та виробничим потенціалами може бути не лише житницею України, але й постачальником елітного насіння для усієї країни. Тому таким установам як Одеський селекційно-генетичний інститут повинна бути надана усіляка підтримка як центральних, так і регіональних органів влади.
Відповідаючи на запитання вчених-аграріїв, Едуард Матвійчук підкреслив: ситуація, що склалася у сільському господарстві та в аграрній науці – наслідок того, що відбувалося у нашому суспільстві останні кілька років. І додав:
– Я, як голова облдержадміністрації, готовий взяти на себе функції лобіювання ваших інтересів. Звичайно, одразу ми не доможемося результату у п'ять мільйонів тонн зерна. Але треба робити перші кроки.
За словами губернатора, в області величезний потенціал щодо вирощування зернових культур, але для його розвитку необхідно створити відповідні умови.
