На тролейбусній зупинці зібралося чимало людей. Цієї ранкової години вони нервово поглядали на годинники. Деякі, махнувши рукою, намагалися втиснутися у переповнені маршрутки.
Люди похилого віку смиренно чекали. Лише дві жінки неспокійно бігали туди-сюди. Виявляється, вони спізнювалися на поїзд. Молодша побігла шукати вказівник на зупинці, щоб переконатися, з яким інтервалом їдуть ці самі тролейбуси.
– Вказівників давно немає, – став пояснювати їм юнак, – старі зняли, а нові не поставили. Та й не будуть же на них писати: інтервал 20-30 хвилин.
– Що ж робити, – бідкалися ці сільські жінки. – Нам сказали: їхати тільки «сімкою». Вона просто до вокзалу їде. А інші, навіть маршрутки, зупиняються далеко. А ми через підземні переходи йти боїмося. Там уже нашу сусідку того тижня вдень пограбували.
– Не хвилюйтеся, – став їх заспокоювати все той же всезнаючий юнак. – Незабаром «гармошка» під’їде і усіх нас забере. Вона спеціально затримується на кінцевій зупинці, щоб більше пасажирів назбиралося.
– А «гармошка» – це що таке? – зі страхом спитала одна, не розуміючи, про що йдеться.
– Ви що, не знаєте? Та в Одесі так називають здвоєні тролейбуси зі рваною «гармошкою» посередині. А ось і вона під’їжджає. Любуйтеся, яка обшарпана зовні, а усередині швидше на стайню схожа.
Жінки заметушилися, переміщуючи свої важкі валізи з місця на місце. Їм дуже хотілося вгадати, де будуть двері, щоб увійти першими.
Тролейбус зупинився, але двері не відчинилися.
– Чому не відчиняє, невже зараз без нас поїде? – розгублено запитували жінки все того ж хлопця, який, цілком ймовірно, був знайомий з роботою міського електротранспорту не з чуток. І він пояснив:
– Просто тролейбус працює без кондуктора. Доки всіх, хто виходить, не пропустить через передні двері, другі не відчинить.
Нарешті, настала та мить, коли всі пасажири вийшли. Жінки ще щільніше притиснулися до дверей, але одразу з переляком відскочили. Пролунав такий постріл, немов у салоні щось підірвалося. Відчинилася тільки одна половинка. Другу заклинило, мабуть, давно, тому що на «постріл» водій ніяк не зреагував.
Ми теж поїхали цим тролейбусом. Салон виглядав жахливо. Пошарпані й порізані сидіння, брудна підлога, мабуть, давно не знала вологого прибирання. А згадана «гармошка» звисала, вся у дірках. Через якийсь час тролейбус так сильно труснуло на вибоях, що салон вкрився сизим туманом. І незрозуміло було: чи то з підлоги піднявся пил, чи то посипався через діри.
Згодом довго міркував над побаченим. І сам себе запитував: а який нині час надворі? Звідки ці допотопні «гармошки»? Адже їх не зустрінеш ані в Києві, ані у Львові, ані в інших містах, що себе поважають. А ми? Заощаджуємо на людях.
Останнім часом на багатьох зборах-нарадах лунають переможні заяви про те, що в Одесі транспортну проблему розв’язано. Можливо, для тих промовців і немає проблем. Вони їздять на куплених за державний рахунок іномарках, а то й у супроводі цілого кортежу. Де їм знати, як простий народ дістається на ту ж роботу, чому постійно потрапляє у ранкові «пробки» і спізнюється до призначеного часу.
Нам заперечать: маршруток дуже багато, і вони цілком знімають проблему. Як би не так! Нехай міські чиновники спробують хоча б раз вранці проїхати тими ж маршрутками по центральних вулицях. Ребер не порахують...
У маршрутку потрібно спочатку втиснутися, а потім продавлюватися крізь щільні ряди людей, які поспішають на роботу. Але ж колись ухвалювалося рішення, щоб у ці самі таксі брали лише пасажирів на сидячі місця. Де там! Якби можна було, то й заштовхувачів поставили б, як у Києві на станціях метро.
– Порядку в маршрутках немає, – прокоментував цю ситуацію губернатор Едуард Матвійчук. – Заради наживи водії готові кожного з дороги зіштовхнути.
Але не бачать цього працівники ДАІ. У притул не бачать. Ось станеться НП, тоді будемо вживати екстрених заходів і оплакувати потерпілих. Тоді й гроші знайдуться і на новий транспорт, і на компенсацію родинам загиблих.
А поки що бігають по кільцю дев’ятого маршруту 2-3 нові машини, у яких давно збилося електронне табло – воно то температуру минулого літа показує, то напрямок, зворотний руху самого тролейбуса...
Влітку до нас прибуде чимало туристів. Які враження залишаться у них про наше місто? Невже вони як про якийсь небачений релікт будуть розповідати друзям і знайомим, що в Одесі ще ходить старий-престарий тролейбус, який місцеве населення охрестило «гармошка»?
