Від сказу вилікувати не можна – попередити його можна
Сказ – гостре вірусне захворювання, що передається при укусі або обслинюванні рани твариною, хворою на сказ, і характеризується ураженням центральної нервової системи (водобоязнь, судоми, галюцинації, паралічі). Закінчується смертельним результатом.
На сказ хворіють дикі та свійські тварини. «Дикий» сказ розвивається у диких тварин (вовки, лисиці, песці). Дрібні гризуни (миші полівки, кажани) хворіють тривало і безсимптомно.
Епізоотії сказу міського типу виникають у собак (бездомних і домашніх), кішок, корів, коней, свиней – 90%.
Інкубаційний період у середньому 1-3 міс., може скоротитися до 7-8 днів або збільшитися до року. Відзначаються три стадії захворювання:
– провісників (депресія);
– збудження (буйна);
– паралічів зі смертельним результатом.
У стадії провісників відзначаються неприємні відчуття, м'язові посмикування в області рани, порушення сну, відсутність апетиту, мучать думки про смерть. Ця стадія триває 1-4 дні.
Стадія збудження проявляється у занепокоєнні, виділенні слини; обличчя перелякане, очі блищать, неможливо проковтнути воду, судорожне скорочення м'язів обличчя, частішає пульс до 160 за хв., тремтять руки, і температура тіла піднімається до 40оС. Виникають приступи сказу – хворий розбиває в друзки стіл, відриває від стіни батареї, судоми безперервні, жахливі галюцинації. Під час судом може настати смерть від зупинки дихання. Тривалість періоду – 1-2 дні.
У стадії паралічів настає заспокоєння, афонія, парези нижніх кінцівок, температура тіла 40-42оС. Смерть настає від зупинки серця та дихання на 2-3 добу.
Сказ собак проявляється у занепокоєнні, відмові від їжі, ковтання утруднене, гавкіт хрипкий.
У кішок настає занепокоєння, постійно нявкають, ховаються у темні кутки, агресивні, нападають на людей, кусаються, дряпаються. У вовків і лисиць клініка, як у собак. Дикі тварини втрачають почуття страху перед людиною, накидаються на усіх, хто потрапляється на шляху, і завдають численних укусів.
Хвору тварину необхідно знищити. Свійські тварини підлягають обов'язковій вакцинації проти сказу. Постконтактна профілактика проти сказу – рану необхідно промити водою з милом. Потім негайно звернутися до травмпункту поліклініки за місцем проживання для імунізації проти сказу.
Якщо тварина відома, то ветеринарним лікарем проводиться медичне спостереження протягом 10 днів, якщо тварина невідома, то обов'язково провадиться безумовний курс лікування антирабічними вакцинами. Усі перераховані заходи профілактики покликані відгородити від зараження на сказ не лише тварин, але й людей. Єдиний засіб проти цієї невиліковної хвороби – профілактичне лікування людини за допомогою антирабічних щеплень.
Від сказу вилікувати не можна – попередити можна.
О. ПІСЧАНСЬКА
Бережіть хліб від пожежі
Завершився рейд представників ГУ МНС України в Одеській області по селах регіону на предмет протипожежного захисту полів з урожаєм. Стан захисту викликав тривогу. За результатами перевірки 922 сільськогосподарських об'єктів їх керівники отримали обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень.
На щастя, у цьому році на господарських об’єктах не було жодної пожежі. Але рятувальники згадують, як у минулому році їх сталося 1237. На пожежах загинуло 57 громадян. Вогнем знищено 117 будівель та споруд, 28 одиниць автотехніки. Матеріальний збиток склав понад 36 млн 327 тис. гривень. Пожежні обставини на селі ускладнює, те, що під час реформування аграрного сектору були ліквідовані невоєнізовані протипожежні формування. І це загострило питання профілактики.
Проблема і в тому, що в 23 районах відстань від місцевих аварійно-рятувальних підрозділів до населених пунктів становить від 30 до 60 км. Ситуацію погіршує також недосконалий телефонний зв’язок, а іноді і його відсутність. Знизився потенціал організованого чергування членів пожежно-сторожової охорони, яке раніше провадилося цілодобово. Є чимало прикладів розукомплектування та використання не за призначенням пожежної техніки.
Враховуючи це, співробітники наглядово-профілактичного блоку почали свою попереджувальну роботу ще на початку року. Ряд засідань було присвячено саме питанням захисту врожаю від вогню. Розроблено відповідні плани-заходи, деякі з них – спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації. Проведено семінари для головних інженерів та спеціалістів з охорони праці і техніки безпеки. Перед жнивами відбувся докладний огляд комісією жнивної техніки, задіяної на збиранні врожаю. На кожній транспортній одиниці повинен бути справний іскрогасник. Проведено пожежно-технічний мінімум з механізаторами. Особливу увагу було приділено протипожежному захисту 21 хлібоприймального пункту, 8 елеваторів та зерноперевантажувальних комплексів.
У період проведення польових робіт створено обласний штаб. Умови для попередження пожеж на ланах – достатні.
Денис ПЛАТОНОВ,начальник відділу Державного пожежного нагляду
