Щоб не залишилося безіменних солдатів

Кабінет історії НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-гімназія» селища Любашівки завдяки старанням талановитого педагога Валерія Миколайовича Бондаренка та його вихованців перетворився на справжній історико-краєзнавчий музей. Спершу з’явилася українська світлиця. А напередодні Дня Перемоги тут було урочисто відкрито експозицію, присвячену участі нашого народу у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років. Це сторіночка про полеглих і живих солдатів, які проливали кров на фронтах війни задля нашого щасливого майбутнього.

Відкриття музейної експозиції співпало з Уроком мужності. Учасниками цього патріотичного заходу стали старшокласники, члени історико-краєзнавчого гуртка «Джерельце», ветерани, діти війни, керівництво району, представники благодійного фонду «Рідний край», а також почесні гості з Одеси: учасник війни, генерал-лейтенант у відставці Борис Макарович Полторацький та учасники локальних війн, генерал-майори запасу Віктор Васильович Сологуб і Віталій Степанович Снятовський.

Відкриваючи Урок, вчитель історії і керівник гуртка Валерій Миколайович Бондаренко сказав:

– День Перемоги назавжди залишиться для нас затьмареним гіркотою втрат і осяяним сонцем Перемоги. Його наближали, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки обпалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

Цьогорічний Урок мужності також перегукувався з діяльністю історико-краєзнавчого гуртка, тож, гуртківці звітували перед ветеранами про свою копітку пошукову роботу. У своєму виступі учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні, керівник Одеської обласної редакційної колегії «Книга Пам’яті України», Борис Макарович Полторацький, коротко розповівши про свої фронтові будні, акцентував увагу школярів на тому, що при визволенні району загинуло 220 бійців. Відомі імена лише 70 з них, тому гуртківці повинні долучитися до пошукової роботи, щоб жоден солдат, похований у братській могилі, не залишився безіменним.

Сторінка за сторінкою педагог та його вихованці розкривали героїчні етапи боротьби нашого народу у Великій Вітчизняній війні, яка завершилася розгромом фашистської Німеччини. Вони доповнювалися виступами ветеранів Великої Вітчизняної війни: капітана ІІІ рангу Василя Гавриловича Єрикалова, Дмитра Захаровича Волошина, ветерана праці, а в буремні роки юної партизанки Лідії Леонтіївни Малютенко.

До знаменної події – 65-ї річниці Великої Перемоги – в кабінеті історії відбулося відкриття музею бойової слави. На його стендах – фотографії фронтовиків та їхні листи, свідчення про окупаційний період, партизанський рух, документи і речі тих часів, осколки снарядів, патрони і фрагменти зброї. Ці реліквії тривалий час збирав разом з учнями Валерій Миколайович. Доповнила музейну експозицію і точна копія прапора Перемоги, якого підняли над поверженим рейхстагом радянські бійці Єгоров і Кантарія. Копію прапора подарувала музею голова районної організації ветеранів Валентина Йосипівна Циганок.

З початком нового навчального року члени історико-краєзнавчого гуртка «Джерельце» разом з своїм наставником, вчителем історії В. М. Бондаренком далі збиратимуть матеріали про визволителів села, щоб не залишилося жодного безіменного солдата.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті