Конкурс
І «сніговик-рятувальник», і ведмідь
Дружина юних пожежників Одеської області виборола друге місце на XVI Всеукраїнському фестивалі.
Юних і сміливих, які не бояться екстремальних ситуацій, привітав заступник міністра МНС України Віталій Романченко.
Виборювати приз одеським хлопчикам і дівчаткам довелося у змаганні з 200 конкурсантами. У них було багато можливостей розкрити свої здібності, проявити навички, отримані під час підготовки до фіналу.
Права потрапити на завершальний етап змагань учасникам доводилося домагатися протягом цілого року. Спочатку на шкільних і регіональних рівнях, потім – на обласних.
На фестивалі юних пожежників чекала напружена конкурсна програма. Команда Одеської області заявила про себе як про лідера з перших акордів конкурсу «Візитки». Діти були оригінальні і зуміли цікаво подати себе, як личить одеситам.
У другому конкурсі «Домашнє завдання» учасники продемонстрували свої таланти з теми: «Ей, маленький! Зупинись! Не пустуй і схаменись! Там, де ти – шукай біду, час вже взятись до ладу!». У цьому конкурсі необхідно було проявити артистизм, вокально-хореографічну і літературну майстерність, гумор. Одесити з усіма цими вимогами впоралися чудово і харизматично розповіли про надзвичайні ситуації, що підстерігають узимку, навесні, восени і влітку. Особливо всім сподобалося, як посланці Одещини «ліпили» на сцені «сніговика-рятувальника», оснастивши його усіма засобами пожежогасіння. Бурю оплесків зірвав лісовий житель – ведмідь, у виконанні Володі Заремби, який під реп прочитав правила безпеки у лісі. Потім був спортивний етап змагань під загальною назвою: «Безпечна прогулянка». Кращими від одеситів за підсумками двох творчих конкурсів були тільки суперники з Дніпропетровська.
За словами капітана команди Тамари Єрвачової, 4 роки занять у дружині юних пожежників дали їй упевненість у власних силах. Такої ж думки і Володимир Заремба, Ольга Єзерська, Катерина Павленко, Юлія Сенгач та Анастасія Борисенок. На їхню одностайну думку, перемогти їм допомогла дружба, взаємна підтримка і, звичайно, їхні наставники, зокрема директор школи № 5 Ольга Бірман та завуч з виховної роботи Олександра Осадча.
Отже, Кубок привезли у рідне місто. Тепер не лінуватися! Адже пожежники «горять» тільки у роботі. Розпочалася підготовка до XVІІ Всеукраїнського фестивалю.
Майя ГРИНЬКО
Творчість
Одеситки Теодора
Минули тисячоліття з тих пір, як на скелях і стінах печер з'явилися перші рисунки. Спроби стародавніх людей зобразити себе, сцени полювання, побуту стали прообразом сучасного живопису, зокрема одного з найвиразніших його видів – графіки.
У межах проекту культурного обміну центром «Art Exchange», організованого на базі Одеського лінгвістичного центру (вул. Маразліївська, 10), провадиться виставка картин Теодора Северіна.
Експозиція присвячена одеським жінкам. Графіка – вдала спроба відкрити таємницю характеру одеситок. Контраст темного і світлого, день і ніч, відкритість і загадковість – суперечливість, властиві жіночій вдачі взагалі, а одеситкам тим паче. Якби вони були такими ж простими, як аркуш паперу перед художником, вони не були б такими гарними, дотепними, граціозними та незалежними. Виконані у японському стилі картини покликані розкрити значення ієрогліфа «Онна», що означає «Жінка».
За допомогою графіки художник встановлює своєрідний зв'язок поколінь. Стародавні люди малювали себе на скелях, Теодор, малюючи жінок на папері, також підкреслює їхню природну красу. Чорним на білому, темним на світлому, жодних півтонів – як у ті далекі часи, коли світ ще був чистим і наївним.
Олексій ІВАНОВ
ЦІКАВІ БУВАЛЬЩИНИ
ГАНС-ХРІСТІАН
АНДЕРСЕН
1805 – 1875
Злиденний предмет
Ганс-Хрістіан Андерсен був відомий тим, що ніколи не дбав про свій одяг. Його старий потертий плащ добре знав увесь Копенгаген. Одного разу якийсь чоловік зачепив Андерсена на вулиці й в’їдливо запитав:
– Оцей злиденний предмет на вашій голові називається капелюхом?
Андерсен спокійно відповів:
– А оцей злиденний предмет під вашим капелюхом називається головою?
ОНОРЕ ДОМ’Є
1808 – 1879
Табличка для відвідувачів
Відомий французький художник і карикатурист Дом’є, якого завжди відвідувало багато гостей, повісив у себе на дверях табличку з написом: «Той, хто приходить до мене, робить мені велику честь. Той, хто не приходить, приносить мені велику насолоду».
Наполовину дешевше
Якось Дом’є отримав листа від одного книгопродавця: «Я знаю про вас кілька скандальних історій. Обіцяю нікому не розповідати про них, якщо ви пришлете мені сто луїдорів». Художник відповів йому: «Можу вислати вам будь-коли серію ще більш скандальних історій, які збагатять вашу колекцію, і візьму за це тільки 50 луїдорів».
ЧАРЛЗ ДАРВІН
1809 – 1882
Комплімент ученого
Чарлз Дарвін був запрошений на обід до свого друга. Його сусідкою за столом була молода вродлива дама.
– Містер Дарвін, – грайливо запитала вона, – ви твердите, що людина походить від мавпи? Чи можу я віднести це висловлювання й на свою адресу?
– Безумовно, – відповів Дарвін, – але ви походите не від звичайної мавпи, а від чарівної.
АЛЬФРЕД ТЕНІССОН
1809 – 1892
Порада математика поетові
В одній з поем Альфреда Теніссона було таке висловлювання: «Щохвилини на землі людина вмирає і щохвилини на землі людина народжується».
Невдовзі Теніссон одержав листа від одного математика:
«Шановний пане, твердження, яке я прочитав у Вашій поемі, а саме: «Щохвилини на землі людина вмирає і щохвилини на землі людина народжується», – не витримує жодної критики. Коли б це було так, то, як Ви й самі повинні визнати, людство перебувало б у стані рівноваги щодо своєї кількості. Але ж доведено, що кількість людей на земній кулі постійно зростає. Тому раджу Вам у наступному виданні свого твору змінити Ваш вислів на такий: «Щохвилини на землі людина вмирає і щохвилини на землі народжується одна та одна шоста людини». Це я подаю скорочено, бо повна цифра становить 1,6749 людини».
Толковый словарь пословиц и поговорок русского языка
М.: ОЛМА Медиа Групп, 2009.
Т.В. Розе
Дареному коню в зубы не смотрят
Надо быть благодарным за любой подарок
На крестьянских базарах покупали молодых коней, а их возраст определяли по зубам. В случае дарения коня этот процесс считался лишним.
– В луговине-то, батюшка, и есть вся цена вашей земли.
А та, что вами отдается, – дрянь, ничего она не стоит. Вы и отдаете-то ее потому, что она для вас без всякой выгоды лежит.
– Дареному коню в зубы не смотрят! – прошамкал старик Зорин.
Н.Е. ВИРТА. «Вечерний звон»
Дают – бери, бьют – беги
Не отказывайся, когда что-то предлагают, но избегай опасных ситуаций
Нина, не обращая внимания на подарок, пристально смотрела на брата.
– Чего смотришь? – грубо прикрикнул он. – Дают – бери, бьют – беги.
М.Ф. ЧУМАНДРИН.
«Год рождения 1905»
