Коротенький словничок

Рос. Укр.

получить пощечину схопити ляща

получить похвалу дістати похвалу

(іронічно –

доскочити похвали)

получить опытнабути досвіду

получить инфарктнажити собі інфаркту,

добігатись

(дотанцюватись,

доробитись, докрутитись

і т.д.)

до інфаркту

получить удар зазнати удару

(апоплексический)

получить удар (в боксе) дістати удар

получить насморк схопити нежить

получить инфекцию схопити (підхопити)

інфекцію

получить здобути перевагупреимущество (набути переваги)

получать удовольствие мати задоволення…

Словник підкаже ще сотні дієслів, придатних до перекладу російського получать,і ми зможемо в рамках реальності, як того й вимагає українська мовна психологія, відтворювати всі смислові відтінки дії в усіх колізіях, не зводячи ряснобарвність до одного – сірого – тону штучно універсалізованого дієслова.

Між іншим: росіяни теж мають дієслово одерживать,але вживають його обмежено – одержать победу.

А українська мова має дієслово получати,що є відповідником рос. соединять:Нас Бог получить– будемо щасливі (Головацький). Антитеза – розлучати.

Російське дієслово ОТКРЫВАТЬ

Воно хоч і не до такої міри, як получать,а все ж досить у російській мові універсальне. Що треба у зв’язку з цим запам’ятати читачам, які хочуть позбутися російського впливу?

1. Все, що ходить на завісах, українці, на відміну од росіян, не відкривають (открывают), а відчиняють. Відчиняютьворота, хвіртки, двері, кватирки, скрині і т.д. Іноді – розчиняють,коли двері, вікна чи ворота зроблені з двох половинок або мається на увазі, що двері розчиняють широко(распахивают). Приклади поправного слововжитку з класичної літератури і народної творчості: Хто торка, тому відчиняють (Євангеліє в перекладі Морачевського); Забув уже, звідки й двері відчиняються (прислів’я); Двері розчиняє (М. Вовчок). І – приклад з мови одеситів (звичайно, російськомовних!): Тогда отчини нам, с Божьей помощью, кассу! – приказал ему Беня(І. Бабель).

Російському приоткрыватьвідповідає українське дієслово відхилити(Відхилитрошки двері– Грінченко). Можливе й прочинити(Крамаре, крамарочку, прочини комірочку – приспіванка).

2. Усе, що стоїть під замком, ми теж не відкриваємо(рос. открыл дверь своим ключом). Ми його відмикаємо (одмикаємо):Прийшов і двері відмикає(Шевченко); Не відмикається чогось замок (Грінченко).

3. Печі в Україні затуляють,як і всі інші отвори, до яких не приладнують дверцят, а тільки затули (затулки): Позасовуй горшки та затулипіч – воно й не домліє; Затуликурника на ніч, щоб тхоряка не заліз (із живої народної мови). Затуляютьтакож обличчя руками (Не плач, мила, не журись, хоч обома долоньками затулись– пісня); затуляютьчимось очі (Зінька затулилахусткою очі і гірко заплакала – Стороженко); затуляютьсявід чогось (Хоч і п’є, і б’є, та менше. Я візьму, та й дитиною затулюсь– Г. Барвінок); затуляютьвікна од сонця (Така робота, жнива, а вони позатулялипілками вікна та й сплять – із живої народної розповіді про ледачкуватих сусідів).

Зворотна дія: відтуляти.

4. Невеличкі отвори українці мають звичай затикати,а не закрывать,як це роблять росіяни: заткнути(іноді – закоркувати, закубрити) пляшку, заткнутидірку, заткнути верха(закрыть дымарь на крыше), заткнутикаглу (закрыть вьюшку).

Зворотна дія: відтикати.Тому пляшки в нас не відкривають, а відтикають(часом – відкорковують).

5. Листи ми – розпечатуємо,книжки, зошити і подібне до них – розгортаємо;неправду, таємниці – викриваємо;очі (свої) розплющуємоі лише комусь на щось – відкриваємо.

6. Відкриваємотакож НЕ конкретні, а специфічні, узагальнені чи якісь визначні, пов’язані з певними подіями, речі. Зокрема, відкриваєморахунки, судові справи (хоч останні можна і заводитиабо започатковуватичи починати); відкриваємозбори, засідання, наради; відкриваємоконцерти, гастролі (хоч їх можна й розпочинати); відкриваємонові установи; відкриваємощось у науці; відкриваємотакож Америку, якщо мовимо про щось з відтінком іронії.

А людям, які пишуть ніби по-українському і при цьому «відкривають» УСЕ, можна поставити точний діагноз: мислення їхнє – російське.