Даринка
«Чув, що є сорт яблуні «даринка». Напишіть хоч коротенько про нього.
Євген ГОШКО»
Цей сорт отриманий шляхом запилення сорту «симиренківець» сумішшю пилку «лорд ламбурне» та «вагнера призове».
Дерево помірної сили росту з розлогою кроною, зимовитривале, високостійке до парші, борошнистої роси, скороплідне, високоврожайне. Цвіте в середні строки.
Плоди більші за середній розмір та великі, вагою 192 – 240 г, сплющено-округлі, слабко-ребристі, жовто-зелені зі світлим рум’янцем на незначній поверхні плоду. М’якуш зеленуватий, щільний, дрібнозернистий, соковитий, духмяний, високих смакових якостей (4,5 – 4,7 бала), містить 14,03% сухих розчинних речовин, 9,52% цукру, 4 мг/100 г вітаміну С, 0,93% пектинових речовин.
Знімальна стиглість плодів настає на початку жовтня, споживча – в листопаді-грудні. У сховищі зберігаються до квітня-травня.
«Я посадила зимний чеснок и хотела бы попросить у вас рекомендации, чем и когда его нужно удобрять, чтобы был хороший урожай. Можно ли вносить такие удобрения, как селитра?
Алена СТЕПАНОВА, с. Малая Кондратовка»
Уважаемая Алена, готовых рецептов на все случаи жизни ни у кого нет. Каждый огородник использует различные методы выращивания растений, в том числе и чеснока, с учетом особенностей земельного участка, климатических условий, районированности сортов и т.д. Кто-то предпочитает всевозможные химические удобрения, как и ту же селитру. Но опытные мастера выращивания высоких урожаев очень осторожно относятся к «химии», действуя по принципу: не навреди. Мы советуем Вам последовать примеру Михаила Ивановича Скрипника, который удобряет почву, где выращивает чеснок, только лишь перепревшим навозом и древесной золой. Вносит их до посадки. Так же поступает и Наталья Ивановна Кукшина. Она советует обновлять посадочный материал каждые 2-3 года. Учтите, что чеснок не любит почв, на которых застаивается вода. От чрезмерного полива он также начинает гнить и затем гибнет.
Солодка цибуля
«Шановна редакціє, дякуємо, що у «Саду та на городі» було написано про ріпчасту цибулю. Скористаємось порадами. А просимо розповісти про пір. Без сумніву, буде цікаво прочитати про нього і іншим городникам.
З повагою, Роман і Галина ФЕДЮКИ»
Останніми роками пір стає все популярнішою культурою на наших городах. Смак у нього специфічний, трохи солодкуватий і ледь-ледь гострий, але зовсім не пекучий, дуже приємний. Це найменш пекуча цибуля у всій цибулевій родині. А ще вона має найніжніший аромат. Є в неї й ще одна чудова особливість: у піру повністю відсутній період спокою, а тому листки прекрасно ростимуть до глибокої осені, даючи свіжу зелень до самих морозів, коли інша цибуля вже давно не зеленіє.
Пір – дворічна рослина. Період вегетації – 140 – 180 днів, залежно від сорту. В перший рік росту формує плоскі довгі листки, які, щільно змикаючись у нижній частині, утворюють несправжнє стебло. Залишений на зиму в ґрунті, наступного року викидає високий прямий квітконіс (стрілку), де й утворюється насіння.
Пір удвічі-втричі врожайніший за ріпчасту цибулю, мало уражається хворобами й шкідниками.
Зазвичай цей різновид цибулі використовують у сирому, сушеному, свіжозамороженому й вареному вигляді як приправу.
Дуже смачні його ніжні молоді листки. Проте, вирощують пір, як правило, не заради листків (хоч і вони також ідуть у їжу, особливо в ранньостиглих сортів), а заради стебла, так званої ніжки, що, власне, і є головною їстівною частиною рослини. Утворюється ця «біла ніжка» у перший рік і може сягати близько 15 – 60 см довжини і 5 – 7 см товщини.
Пір менш вибагливий до ґрунту, ніж ріпчаста цибуля. Росте він на будь-яких пухких і легких ґрунтах. Єдина особливість агротехніки – треба постійно вгортати стебло, щоб воно відбілилося й стало якнайдовшим.
На відміну від усіх інших овочів, під час зберігання піру вміст вітаміну С у ньому підвищується: від 40 – 50 мг на100 г сирої речовини до 75 – 85 мг.
Поверим Тимке?
Знаменитый харьковский сурок Тимка проснулся в начале февраля и тем самым возвестил, что нынешняя весна будет ранней. Таким же прогнозом порадовал и его американский сородич. Ровенский предвестник весны тоже проснулся было, но тут же решил продолжить спячку, видимо, посчитал, что поторопился. А вот львовские сурки не изъявили желания открыть глаза и продолжали лежку. Так что единогласие в семействе сурков-предсказателей не было достигнуто. Но давайте все-таки поверим Тимке. Тем более что он проживает ближе к нашему региону, чем другие его собратья.
