Закарбовані у мармурі

Протягом кількох останніх років вчитель історії НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-гімназія» із Любашівки Валерій Миколайович Бондаренко разом зі своїми учнями ретельно вивчають болючу тему винищування нацистами євреїв та інших «неарійських» народів у роки другої світової війни. Торік його кращі вихованці представляли свої дослідження на VII Міжнародному конкурсі «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності», що проходив під егідою Всеукраїнського центру «Ткума». Починаючи з 27 січня поточного року, коли у всьому світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, Валерій Миколайович провів серію уроків, присвячених цій трагічній сторінці. А також ініціював виготовлення та встановлення у селі Гвоздавці-Другій, на місці єврейського концтабору і могили невинно убієнних, Пам’ятного знака та меморіальної дошки.

З цієї нагоди район відвідала делегація жертв Голокосту, її очолював голова Одеської регіональної асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Роман Шварцман. Гостей хлібом-сіллю зустрічали голова районної ради Євдокія Байдиш, директор НВК «ЗОШ І – ІІІ ступенів-гімназія» Веніамін Коломийченко, Любашівський селищний голова Геннадій Павлов, вчителі та учні.

Урок-пам’ять, урок-спогад, урок-реквієм «Біль пам’яті», що був присвячений гіркій темі другої світової війни, нікого не залишив байдужим. Вчитель історії В. Бондаренко, розповідаючи про трагедію єврейського народу, зокрема, зазначив, що на другий день окупації Любашівки фашисти на її околиці розстріляли 300 євреїв, переважно старих, жінок і дітей. А в концтаборі, влаштованому на території села Гвоздавки-Другої, у листопаді 1941 року жертвами румуно-німецьких окупантів, за офіційними даними, стали 4 тисячі 772 чоловік – жителі сіл та містечок навколишніх ра­йонів, депортованих з Вінницької, Житомирської областей і тодіш­ньої Бессарабії. Важко перерахувати усі місця розстрілів євреїв – жертв фашизму, кількість яких сягає 6 мільйонів чоловік.

Непідвладна часові жахлива трагедія єврейського народу, про яку необхідно пам’ятати. Події, пов’язані з нею, привертають дедалі більшу увагу.

– Ми – живі свідки Голокосту. Ми відійдемо – залишиться лише пам’ять, – сказав у своєму виступі Роман Маркович Шварцман. – На щастя, за часи незалежності України на Одещині багато зроблено в плані увічнення пам’яті закатованих і замучених жертв фашистського терору. А їх було понад 700 тисяч чоловік!

Згадав Роман Шварцман і про людей, які ціною свого життя рятували дітей і навіть цілі єврейські сім’ї, їх зараховано до праведників народів світу – святих людей.

Завершився урок переглядом фільму «Чужої біди не буває», підготовленого членами історико-краєзнавчого гуртка «Дже­рельце».

Наступним пунктом візиту єврейської делегації стало село Гвоздавка-Друга, де в концентраційному таборі за чотири роки окупації загинуло майже 5 тисяч євреїв. Після імпровізованого мітингу, на якому виступили голова райради Євдокія Байдиш, вчитель Валерій Бондаренко, Гвоздавський сільський голова Віра Крижанівська, голова Одеської регіональної асоціації євреїв-колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів Роман Шварцман, було урочисто відкрито Пам’ятний знак, а неподалік, у долині річки Кодими, де знайшли останки страчених і померлих, – меморіальну дошку.

Все менше і менше залишається живих очевидців тих трагічних подій. Проте пам’ять про жертв нацистів продовжує жити завдяки небайдужим людям, які намагаються її зберегти та увіковічити.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті