Переправа:берег лівий, берег правий…
Заступник голови Одеської облдержадміністрації Людмила Варавва та начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку ОДА Олександр Ілько провели чергове засідання робочої групи «Розвиток транспортного потенціалу» регіонального комітету економічних реформ.
Відкриваючи засідання, заступник голови облдержадміністрації підкреслила особливу важливість розвитку транзитної складової нашого регіону – як для України, так і для Євросоюзу. Зокрема, говорячи про автомагістраль Одеса – Рені, що в перспективі має стати частиною транспортного коридора Європа – Азія, Людмила Анатоліївна підкреслила: поки що розглянуто лише третину техніко-економічного обґрунтування даного об’єкта. У зв’язку із цим слід залучити до проекту якнайбільше уваги потенційних інвесторів, зокрема за допомогою ЗМІ.
Не менш важливою регіональною ініціативою є будівництво міжнародних пунктів пропуску на кордоні між Україною та Румунією. Справа в тому, що на сьогодні транспортні засоби змушені долати чотири митниці – українську, дві молдавські та румунську. А це економічно невигідно ні перевізникам, ні власникам вантажів. Крім того, тут втрачається багато часу.
Тому членам робочої групи було запропоновано два проекти міжнародних поромних переправ на кордоні України та Румунії: Орлівка – Ісакча та Ізмаїл – Тулча. Румунську сторону, що ратує за перший варіант, репрезентував Сіміон Лучян Едуард (компанія «MBS Invest SRL»), українську – генеральний директор ТОВ «Ізмаїльська поромна переправа» Віктор Клішин.
Репрезентуючи проект, Сіміон Лучян Едуард підкреслив його переваги. Найголовніша з них – відстань між двома берегами Дунаю – близько 800 метрів, що забезпечить швидке доставляння вантажів та важких автомобілів. Крім того, вже розроблено схему майбутньої переправи. Під неї передано інвесторові в оренду на 49 років ділянку землі загальною площею 14 гектарів. Даний проект, за заявою інвестора, вже схвалено відповідними міністерствами та відомствами Румунії. У його якнайшвидшій реалізації зацікавлений і Євросоюз, тому що він сприятиме збільшенню товарообігу між Європою та Азією. Таким чином, очікуються реальні кроки з боку України.
Генеральний директор ТОВ «Ізмаїльська поромна переправа», репрезентуючи свій проект, відзначив, що з румунської сторони, у Тулчі, інфраструктура переправи вже готова. Близькі до завершення й роботи в Ізмаїлі. За його твердженням, перевезення вантажів спочатку будуть здійснювати пороми, зафрахтовані в Німеччині, вони будуть проходити відстань між українською та румунською стороною у 37 кілометрів за 2,5, а в перспективі – усього за дві години.
При цьому обидва інвестори вказували на недоліки переправ противної сторони. Так, Сіміон Лучян Едуард вважає, що проходження вантажів за маршрутом Ізмаїл – Тулча обійдеться перевізникам дорожче через велику відстань. Представники Ізмаїла наголошували на тому, що спорудження переправи Ісакча – Орлівка потребуватиме додаткових витрат на будівництво великого відрізку дороги.
Однак Сіміон Лучян Едуард, захищаючи свій проект, висунув головний аргумент на його користь. А саме, румунська сторона готова взяти участь у будівництві української частини переправи та ремонту доріг, використовуючи кредити Євросоюзу.
Обговорення проектів зазначених переправ затяглося на дві години, але остаточного рішення так і не було ухвалено. І тут, на наш погляд, зіграв свою роль той факт, що в румунської сторони є вже реальний інвестор, а українській його ще потрібно знайти. Найімовірніше, рішення з даного питання дозріє тоді, коли члени робочої групи виїдуть на місце й остаточно визначаться у своїй думці. Хоча всі присутні були одностайними в тому, що таких переправ на Дунаї повинно бути якнайбільше.
Анатолій Михайленко,«Одеські вісті»
Як виняток із правил?
Мабуть, вперше за багато років розмова на колегії Арцизької райдержадміністрації була такою нервовою і безкомпромісною. Район, який посів за загальними показниками 2010 року четверте місце в області, а за ключовими позиціями – бюджетом, фінансами, сільським господарством – перше, у січні-лютому позиції за не менш важливим показником здав. Відсоток виконання плану щодо податку на доходи фізичних осіб не дотягнув і до 100. Усього на 52 тис. грн. На ту суму, яку хтось в залі повважав «несерйозною». Але вона змусила заговорити про виконавчу, фінансову дисципліну досить великого числа сільгосптоваровиробників. Через їхню безпосередню провину Арцизький район опинився серед тих, які не виконали це завдання. Цей факт можна вважати швидше за все винятком, тому що район за межі п’ятірки лідерів рідко виходив. Саме тому те, що сталося, і розцінюють як НП районного масштабу. Адже ще торік темп зростання цього податку стосовно до 2009-го склав 22 відсотки. Але досягти це вдалося тільки завдяки спільним зусиллям, зокрема – робочих комісій, які «пропускали» через себе кожного сільгоспвиробника. І в жодному разі не дисциплінованості останніх, привчених платити податок не за Законом, а за дзвінками-нагадуваннями. У тому ж лютому за один тільки останній день місяця надійшло 126 тис. грн на доходи фізосіб податку. На цьому тлі відсутні 52 тис. грн становлять суму, яку вільно міг внести середньої руки фермер. Але в тому-то і справа, що сільгосптоваровиробників, на яких у цьому плані можна покластися, – лічені одиниці. Решта реагує лише на одну методу – натиск. Натиснули – заплатив податок. А якщо ні – то і не заплатив. У той час, як у сусідніх районах – Тарутинському, Татарбунарському – у січні-лютому темп зростання ПДФО склав понад 20 відсотків.
– То чим вони кращі за нас? – поставив правомірне запитання начальник фінансового управління райдержадміністрації Дмитро Дмитрович Ченков. – Адже врожай зібрали дуже непоганий.
Звичайно, у згаданих районах немає такої роздробленості господарств, як у Арцизькому: тут 33 відсотки землі обробляються домовласниками-одноосібниками, що не піддаються обліку. А це не багато не мало 17 тисяч гектарів. Ну який фермер, скажіть на милість, з 80-річної бабусі? Тим часом, на території Павлівської сільської ради значиться 75 фермерів! Як вже тут зрозуміти, де чия земля? А от у Деленах усю землю узяло під оренду велике фермерське господарство «Деленське». Тож роботи тут і сільським головам, і землевпорядникам хоч відбавляй. При цьому, що вона успішніша, то менше проблем із середньомісячною заробітною платою. Щодо цього показника на сьогодні Арцизький район посідає 24-те місце. Деякі «розумні» керівники умудряються показати середню зарплату свого господарства навіть нижчу за мінімальну. Чому? Відповідь проста: що вища зарплата, то вищі й відрахування податку. Неврахованої землі в районі теж усе ще багато. І зарплата в конвертах – факт аж ніяк не поодинокий. За влучним зауваженням голови районної ради І. Бузіяна, «якщо добре покопатися, проаналізувати, то в районі є не менше півтора мільйона гривень резерву. Гроші лежать під ногами. Треба не полінуватися і підняти їх». Іншими словами, належить розібратися багато в чому, зокрема і з землею, що за межами населених пунктів.
І хоча факт недовиконання плану щодо податку фізичних осіб для Арцизького району можна вважати винятком із правил, на колегії це до уваги не брали.
– Повторення того, що сталося, не буде, – сказав голова райдержадміністрації Олександр Миколайович Малєв, звертаючись до сільських голів. – Пропоную працювати єдиною командою. І давайте пам’ятати: за нами люди з їхніми проблемами і надіями.
Таїсія БАРАНОВА,спецкор «Одеських вістей»,Арцизький район
