Окремо про слово працюючий.Якщо воно виступає в ролі прикметника, застосування його ще якось можна виправдати, наприклад, у вислові працюючий пенсіонер.Але вже в реченні «Навчання працюючоїмолоді» виокремленний шрифтом прикметник, який усе ж дуже нагадує за будовою фіктивний дієприкметник, цілком доречно замінити прикметником, який дієприкметника не нагадує. Сказати, наприклад, трудящоїмолоді, як бачимо у Шевченка: «А трудяще,а чепурне, а роботяще».Можна – трудо́воїмолоді.
Якщо ж слово працюючийхтось надумає, як це роблять росіяни, вжити в ролі іменника, то цим він силоміць нав’яже нашій мові те. Що їй невластиве, і допустить супроти рідної мови гріх. «Обратился к работающим»,- скаже росіянин. «Звернувся до працівників», - повинен сказати українець (див. розділ «Зауваження до окремих іменників»).
Але не до всіх російських дієприкметників, що виступають у ролі іменників, можна дібрати відповідний український іменник (работающий– працівник, выступающий – промовець, начинающий– початківець). Тому вдаємось до описових зворотів, у яких на місці дієприкметника ставимо особове дієслово. Приклади: Глас вопиющего в пустыне – Голос того, хто кличев пустині (Євангеліє, переклад Огієнка); Дорогу осилит идущий– «Тільки той досягаємети, хто іде»(Олесь); Бегущая по волнам – Та, що біжитьпо хвилях (на зразок відомого з Лесі Українки «Той, що в скалі сидить», «той, що греблі рве»); Находящиесяв командировке должны прислать отчет – всі, хто перебуває у відрядженні,повинні надіслати справоздання; Вы, читающие и слушающие,отзовитесь – Ви, хто читає і слухає,відгукніться; Граждане отдыхающие,к вашим услугам на нашем пляже имеется – Громадяни, що відпочивають,на нашому пляжі, до ваших послуг маємо…; Граждане встречающие,просим посторониться: приближается поезд – Громадян, що прийшли зустрічати, просимо відійти від краю платформи: наближається поїзд (потяг).
В останньому оголошенні, як помітив уважний читач, ужито не особове дієслово, а інфінітив (прийшли зустрічати). На можливість такого способу обминути невластивий дієприкметник вказує і М. Рильський у вступній статті до вибраних творів А. Чехова «Чехов по-українському» (Книгоспілка, 1930): «Приветствующихсобралось множество» – «Тих, хто прийшов вітати,зібралось безліч».
Це – щодо дієприкметників, які виступають у ролі іменників. Але ж і до тих рос. дієприкметників, що виступають у ролі означення, не завжди можна дібрати відповідний український прикметник. У такому разі теж послуговуємось описовим зворотом у формі підрядного речення: «Животные, живущие в воде» – «Тварини, що живуть у воді»; лечащий врач – лікар, що мене лікує (палатний лікар, мій лікар); «И нашли Его в храме сидящего между учителями, слушающего и спрашивающего» – «І нашли його в церкві, як він сидів посеред учителів, слухав їх, а сам запитував» (Євангеліє, переклад Морачевського).
