«Потроху про різне»
У Всеукраїнському центрі болгарської культури пройшло відкриття фотовиставки за назвою «Потроху про різне». В експозиції репрезентовано роботи Сергія Щербини, Марії Бегань-Дуда, Олександра Воропаєва та Олександри Гончарової.
Як багатьом одеситам, Сергію Щербині та Марії Бегань-Дуда близька тема старих одеських двориків, хранителів таємниці колориту. Це особлива сторінка в історії нашого міста. Марія демонструє глядачеві роботи із циклу «Одеські етюди», де показані яскраві сцени з побуту наших земляків, звичайних одеситів. Цикл робіт «Дворовий натюрморт» відкриває відвідувачам особливу привабливість, натуралістичність життя одеських дворів.
Опинитися на рок-концерті легендарних музикантів та відчути його енергетику дозволяють роботи Олександра Воропаєва. На фотовиставці можна побачити портретні знімки В’ячеслава Бутусова, Юрія Шевчука, Леоніда Федорова, Костянтина Кінчева. У циклі «Дотягтися до зірки» репрезентовано унікальний знімок гітариста культової групи «Scorpions».
Пейзажі О. Гончарової відображують авторське бачення світу. У них не лише своєрідність природи Одеси та Одеської області, але й Криму, Карпат, Софіївського парку в Умані.
Виставка чекає на своїх відвідувачів до 12 квітня.
Андрій Логашевський
Лики часу Костянтина Гроздєва
Лекторій Одеського музею західного та східного мистецтва завжди підносить сюрпризи, організовуючи зустрічі з яскравими, талановитими людьми, яким є що розповісти кожному з нас. Ось і цього разу на зустріч з любителями фотографії прийшов заслужений фотохудожник Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP), учасник, переможець та лауреат понад 30 виставок Костянтин Гроздєв.
Мистецтвознавець Олена Шелестова, відрекомендовуючи гостя, відзначила його дивовижну спроможність бачити найтонші, часом ледве вловимі риси характерів наших сучасників, відчувати внутрішню гармонію навіть там, де інші побачили б лише руїну, злиденність та страждання.
Втім, не даремно Сьєрен Кьєркегор колись сказав: «Взаємини «глядач – картина» – це стрибок віри». Тобто, погляд справжнього художника дозволяє глядачеві проникнути крізь призму буденності до розуміння справжнього змісту та гармонії буття.
У вигляді самого Костянтина Гроздєва вражає пильний, дуже добрий погляд. Він ніби намагається вдивитися в обличчя кожної людини, зустріч з якою йому посилає життя. Костянтину цікаво прочитати за зовнішнім виглядом вдачу, долю, відчути стан людини. І якщо його колеги, втомившись від світу людей, усе частіше захоплюються зйомками світу рослин і тварин, то Гроздєву усе цікавішими стають його сучасники.
Фотохудожникові однаково добре вдаються портрети дітей (це довела виставка «Лики дитинства»), жінок (виставка «Образ жінки в сучасному світі») і жанрові сценки - приголомшливі серії фотографій затишних одеських двориків, що ще збереглися, котів та собак, цих милих чотириногих хранителів неповторного колориту старої Одеси.
Костянтин Гроздєв займається чорно-білою фотографією. Як безсторонній документ, вона не вибачає авторові помилок і не визнає новомодних втручань, що дозволяють прикрасити початкове зображення. Це, без перебільшення, кращий тест на професіоналізм.
Втім, велика кількість людей, присутніх на заняттях лекторію, підтверджує: усі дуже стомилися від жалюгідних замінників справжньої творчості – від пісень «під фанеру», від складеної комп’ютерами музики, від фотошопованих облич на обкладинках глянсових журналів. Туга за справжнім і талановитим змушує шукати. І пошук цей призводить до відкриття творчості одного з найкращих фотохудожників Костянтина Гроздєва.
Світлана маршина
