Василь Штука – серед найкращих лісничих України
Савранських лісничих знають і в столиці. Можна так сказати, бо є цьому вагомий доказ. Справа в тім, що в м. Києві 28 квітня 2011 року в Державному агентстві лісових ресурсів України на засіданні колегії відбулося відзначення переможців конкурсу лісничих 2010 року. В ньому взяли участь близько 2000 лісництв з усієї України. В тому числі і лісничий Слюсарівського лісництва Василь Штука. Він став призером конкурсу, зайнявши почесне друге місце. Голова Держлісагентства Віктор Сівець вручив В. Штуці пам’ятне свідоцтво та винагороду за високі професійні досягнення у лісівництві, особистий внесок у розвиток і підвищення ефективності ведення лісового господарства, охорону, збереження та відтворення лісових багатств України. Про це повідомив директор Державного підприємства «Савранське лісове господарство», член колегії Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісівник України Анатолій Іванович Слободянюк.
Василь Штука очолює лісництво шостий рік. Професію обрав, не вагаючись. Після закінчення у 2001 році Кременецького лісотехнічного технікуму спробував себе у деревообробному виробництві. За направленням кілька років працював у Чернігівській та Вінницькій областях. Доля привела його на Одещину. У Слюсарівському лісництві Василь Васильович сповна розкрив свої здібності лісничого. До практичних знань нині додає теорії, бо навчається в Уманському національному університеті садівництва. Він весь віддається роботі, цінує колектив, і вважає, що високе визнання – це заслуга всього колективу. Про «зелені володіння» призера конкурсу ми попросили розповісти Анатолія Івановича Слободянюка.
– Слюсарівське лісництво є найбільшим в районі з тих, що входять до складу Державного підприємства «Савранське лісове господарство». Його площа сягає 4,4 тисячі гектарів. Крім цього, прийнято під охорону до 300 гектарів колишніх колгоспних лісів. На 172-гектарній площі еродованих земель, які не придатні для сільгоспвикористання, створено нові захисні лісові насадження. Господарська діяльність лісництва, як і підприємства в цілому, спрямована на підвищення ґрунтозахисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, естетичних та інших корисних функцій лісу. Тут проводяться заходи по формуванню та оздоровленню лісів, заготівля лісового насіння для вирощування посадкового матеріалу. Також створено тепличне господарство з вирощення декоративних дерев та чагарників для озеленення населених пунктів. Працює на території лісництва цех переробки деревини, де виготовляють паркетні заготовки для експорту та для внутрішнього ринку, а також пиломатеріали – дошку, брус, штахети та рейки.
Варто зазначити, що більша частина насаджень лісництва належить до природно-заповідного фонду України, яким є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс». Його площа – понад 8 тисяч гектарів. Любителям природи дедалі відомішим стає Слюсарівський віковий дуб – ботанічна пам’ятка природи, якому майже 600 років. Біля вікового дубу створено рекреаційний пункт, де можна відпочити та помилуватися природою.
Залучаються до роботи і члени Слюсарівського шкільного лісництва – учні місцевого навчально-виховного комплексу. Вже декілька років підряд юнаки та дівчата беруть участь у всеукраїнських акціях – «Майбутнє лісу в твоїх руках» та «День довкілля». З допомогою дітей посаджено алеї берези в парку лісництва, вони також опікуються благоустроєм ботанічної пам’ятки природи «Слюсарівський віковий дуб». Навесні 2011 року в Одеському гуманітарному центрі позашкільної освіти та виховання відбувся огляд та конкурс – змагання між шкільними лісництвами області. Діти показували знання лісівничої діяльності через твори, малюнки, фотографії, експонати. Наше шкільне лісництво побороло 14 суперників і посіло перше місце.
Хоча робота в лісовій галузі не з легких і на ній відчутно позначається економічна нестабільність в країні, все ж нам вдається виконувати весь комплекс запланованих робіт. А виробничі досягнення, оцінені на високому рівні, є ознакою професіоналізму трудового колективу лісництва та підвищують особистий авторитет його керівника.
Тетяна СТОРЧАК,власкор «Одеських вістей», Савранський район
Стане бізнес сімейним
Самостійну відеозйомку він зробив, ще будучи учнем Татарбунарського профтехучилища-23. Запам'яталася вона на все життя ще й тому, що довелося працювати зі зламаною ногою. Сьогодні Руслана Вікторовича Скоробогача жителям Татарбунар відрекомендовувати не треба. Його знають і як фотографа, і як відеооператора, який знімає різні заходи – весілля, випускні вечори, концертні програми. За його роботами можна вивчати історію нашого міста за останні років 17.
По суті Руслан втілив у життя плани та бажання батька. З батьківської камери почалася його кар'єра відеооператора. Перше весілля за символічну плату він зняв у свого товариша. Через якийсь час познайомився з оператором із Одеси, на його роботах навчався майстерності професійної відеозйомки. Справа рухалася, і Руслан вже зміг купити собі нову відеокамеру. Пізніше, з розвитком цифрової техніки, придбав ще одну, вже цифрову. А оскільки час диктував ще й необхідність монтажу знятого матеріалу, придбав комп'ютер, вивчив ази монтажу та почав робити фільми.
Географія зйомок Руслана велика. А оскільки багато молодят, – замовників фільмів, – живуть за кордоном, – то сьогодні його роботи є і в країнах близького та далекого зарубіжжя. Плануючи подальший розвиток свого бізнесу, Руслан відкрив на місцевому ринку контейнер, має намір оновити фото- і відеотехніку. У його мріях – відкрити в місті сучасний фотосалон. У цій роботі Руслану активно допомагає дружина Оксана. Старший син навчається в 7-му класі. Його більше вабить комп'ютерна графіка. Молодший, п'ятирічний Андрій, любить фотографувати. То ж є можливість у перспективі зробити цей бізнес сімейним. Руслан впевнений: якщо наполегливо йти до своєї мети, обов'язково її досягнеш.
Володимир Акімов, м. Татарбунари
