Чому для одержання згоди на реалізацію інвестпроекту потрібно так багато часу, що інвестор відмовляється від своїх намірів споруджувати промисловий об’єкт? Приклад того, як втрачаються можливості такої співпраці, можна було спостерігати на засіданні VII сесії Южненської міськради.
Спірна ситуація виникла під час обговорення питання про продаж земельної ділянки площею 9,6 га. На сьогоднішній день це пустир, який не дає жодної копійки прибутку. Прилеглі до нього 2,3 га площі нещодавно було передано Одеському припортовому заводу під будівництво очисних споруд. І от знайшовся покупець і на занедбану ділянку. Це давній партнер міста – ТОВ «ДельтаВільмар СНД», підприємство, яке першим в Україні розпочало переробку пальмових олій.
Керівництво компанії, зацікавлене у спорудженні третьої черги для впровадження глибших технологічних процесів, заявило про намір купити ці 9,6 га на аукціоні. За попередніми даними, за пустир місто зможе одержати близько 20 млн гривень.
Мер Южного Володимир Новацький, перебуваючи у діловій поїздці в Сінгапурі, зустрівся із засновниками цього підприємства. До ради директорів входять представники Індії, Сінгапура, Малайзії та Росії. Сторони підписали договір про наміри і позначили попередні умови щодо викупу ділянки землі. Пропозиція взяти її в оренду компанію не влаштовує, тому що рада директорів не впевнена у стабільності економічного становища України.
Про це міський голова і доповів на сесії.
Інвестиційний проект передбачає вкладення у розширення виробництва на суму майже 100 млн доларів. У результаті через рік на місці пустиря може з’явитися підприємство на 500 робочих місць із середньою зарплатою працівників не нижче 5 тисяч гривень.
Здавалося, усі 36 депутатів Южненської міськради одностайно підтримають цю пропозицію. Будьяке місто було б раде партнерству із солідним інвестором. Навіщо ж втрачати можливість, якщо йдеться про раціональне використання території, що стоїть пусткою?
Але депутати зустріли повідомлення з недовірою до планів компанії. Справа у тому, що після завершення торгів щодо продажу землі вся сума одразу ж одним платежем надходить до бюджету. І лише після цього з’являться підстави для вивчення документації діяльності підприємства.
Один з депутатів навіть сказав, що спочатку потрібно знати, на що ці гроші можна витратити.
– На будьякий об’єкт за рішенням сесії, – пояснив В. Новацький.
Але більшість погодилася на передачу землі в оренду, що рівнозначно відмові від співпраці з інвестором. Питання, можливо, буде вирішено на наступній сесії…
До речі, у недовгій історії Южного вже була аналогічна ситуація, коли довго торгувалися щодо землевідведення під спорудження «Трансінвестсервісу». Завершилося тим, що податкові відрахування перейшли до бюджету Комінтернівського району. Що буде цього разу?
