Авжеж, саме так оцінюють медики аномально високі літні температури. Пов’язано це, насамперед, зі зростанням ризику тромбоутворення та згущення крові.

За температури повітря, яка ще не перевищує 38 градусів, починається активніша циркуляція крові безпосередньо під шкірою. Наше тіло намагається швидше віддати зайве тепло. Однак, коли температура навколишнього середовища стає вищою за 38 градусів і вже набагато перевищує нормальну температуру людини (36,6^оС), організм централізує кровотік. Це призводить до зростання навантаження на серцево­судинну систему. Може «підскочити» кров’яний тиск, почастішати пульс. Не виключені аритмія серцевої діяльності, запаморочення, нудота.

Тому, якщо температура протягом тривалого періоду (понад тиждень) тримається на позначці 37­39 градусів, у робочий час треба не зловживати перебуванням на відкритій сонячним променям тери­торії. На сонечку можна перебувати не більше 15 – 20 хвилин на годину, при цьому не забуваючи про кепки, солом’яні капелюшки, обов’язкові порції морозива та прохолодних напоїв.

Випивати в день варто приблизно 2­2,5 літра води, віддаючи перевагу кисломолочним продуктам (ряжанка, кефір, йогурт), мінеральній воді, сокам (особливо підійдуть томатний, який допоможе поповнити вміст солі, а також овочево­фруктові соки).

Не слід дивуватися, якщо в спеку увесь час присутні сонливість, знесилення, апатія або, навпаки, людина стає агресивною, дратується з будь­якого приводу. У першому випадку організм, відчуваючи теплове на­вантаження, намагається мінімізувати витрату енер­гії, щоб максимально сконцентруватися на протидії спеці. Другий випадок – це сигнал тривоги. Організм пере­буває на грані своїх можливостей, його енер­гетичний потенціал зни­жений. І якщо в цьому періоді не зменшити фізичного та розумового навантаження, можливі тяжкі нервові зриви.

В офісних приміщеннях температура повинна залишатися на рівні 24 ­26 градусів. Якщо вона вища, ризик появи перерахованих вище симптомів, пов’язаних з перевантаженням серце­во­судинної системи, зали­шається досить високим. Тому за кордоном конди­ціювання приміщень, причому вбудоване, коли в усіх кабінетах підтримується однакова температура, давно стало нормою. Крім того, до раніших ранкових годин зміщують початок робочого дня, роблять його коротшим.

В наших умовах досить популярними ста­ли пе­реміщення з не­конди­ційованих до конди­ційованих кабінетів. Тоб­то, знеміг працівник у своєму спекотному кабінеті, перейшов на якийсь час до кабінету колеги, де є охолоджувач повітря, посидів хвилин 15 – 20 і повернувся до себе. І так протягом дня по кілька разів.

На жаль, такий підхід лише підсилює додаткове навантаження на організм, якому увесь час доводиться перелаштовуватися під нову температуру. Як наслідок, наприкінці дня можуть з’явитися головний біль, нежить, остуда.

Більшість людей навіть не підозрюють, що ще в 1999 році Міністерство охорони здоров’я ух­валило документ, який передбачає припустимий температурний режим на робочому місці. Йдеться про «Санітарні норми мікроклімату у виробничих приміщеннях», відповідно до яких максимально припустима температура на робочому місці не повинна перевищувати 25 – 30 градусів (залежно від складнощів виконуваних робіт). Під час перевищення припустимих значень робочий день працівників повинен бути скорочений. Однак до таких заходів вдавалася поки що лише адміністрація міста Києва.

В Одесі від спеки всіх традиційно рятує море. Щоправда, і тут слід проявляти обережність. Деякі любителі морських купань воліють запливати подалі від берега, де вода холодніша. Якщо організм розпаленілий, це може призвести до різкого спазму судин, судом, короткочасної втрати свідомості. На жаль, щороку така необережність стосовно спеки призводить до десятка смертей.

Особливу роль сьогодні набувають кольори і тка­нина, з якої зшитий одяг. Людина, одягнена у чор­ні штани та футболку, опиняється, у буквальному значенні слова, в тер­мічному скафандрі. Ос­кільки сонячні промені притягуються до чорного, температура її тіла неминуче підвищуватиметься.

Не кращою є й мода на синтетичні тканини. Вони, на жаль, гірше вен­тилюються, заважають організму віддавати зайве тепло. І одягнена у такий одяг людина, можливо, виглядає стильніше, але неминуче буде зазнавати додаткового перегріву.

На закінчення варто нагадати: зі спекою не жартують. Краще не випробовувати свій організм на високу тем­пературу, а постаратися допомогти йому впоратися з тепловим іспитом літа з найменшими втратами для здоров’я.