Опалювальне завтра – у брикетах

Альтернативні види енергоносіїв впроваджуються у Роздільнянському районі.

Паливом, на якому там сьогодні працюють шкільні котельні, залишаються традиційне вугілля та природний газ. Але начальник районного управління освіти Микола Сухий наводить аргументи, які переконують в ефективності спалювання у топках спеціальних брикетів. Місцем першого в районі експерименту після переходу на цей спосіб обігрівання стала школа в селі Степовому. Ремонт застарілих шкільних котлів перетворився на реконструкцію усієї опалювальної установки. Тепер у ній спалюють брикети. Зима показала, що у такий спосіб можна підтримувати потрібний температурний режим.

Але неминуче питання: наскільки новація виправдана з точки зору економії? Цим цікавилися вчителі середньої школи № 2 у Роздільній, де заплановано подібні перетворення. Микола Дмитрович роз’яснив педагогам:

– Коефіцієнт корисної дії у всіх трьох видів палива приблизно однаковий. Але різні витрати на їх застосування.

Так, робота котлів на вугіллі додає чимало турбот із їх обслуговуванням. Це тяжка праця для кочегара. А вартість однієї тонни «чорного золота» становить близько 1800 гривень. Та ще клопіт із доставленням…

Чи варто при цьому відмовлятися від газу? Оператор такого котла може працювати, як то кажуть, у білих рукавичках. Але тут неминучі витрати на перевірку лічильників, автоматики, димоходів. Складна процедура складання актів перевірок, оформлення допусків. Нарешті, обсяг газу, адекватний за теплотворністю тонні вугілля, коштує 2,5 – 3 тисячі гривень. Явно не порівняти з 800 гривнями, за які можна придбати одну тонну брикетів. Вони складаються в бункері і звідти пода­ються до топки конвеєром. Від оператора потрібно лише вести спостереження за приладами. А за підрахунку всіх «за» і «проти», говорить М. Сухий, виявилося, що у Степовому заощадження – близько 60 відсотків бюджетних коштів, виділюваних на опалення.

Брикети виготовляються з тирси, соломи, соняшникової лузги, зі стерні, яку фермери нерідко спалюють, накликаючи на себе штрафи. З масовим переходом на брикети можна порушувати питання про будівництво місцевого міні­заводу з їх виготовлення. Принцип опалення змінити одразу в усіх школах не можна. Але 5 – 7 із них дуже скоро почнуть для обігрівання користуватися брикетами. У недалекому майбутньому за таким принципом одержать тепло клуби та будинки культури. Для цього розроблено відповідну програму, під яку вже виділяються кошти.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті