Ювілеї

Болград працює по-столичному

Світанок. Людно та гамірно на Болградській автостанції, яка прилягає просто до ринку. «Любі болградці! Вітаємо вас із днем народження міста!» – звучить по радіо над строкатими торговельними рядами. Виноград, бринза, перець, помідори – що тільки не привозять селяни на місцевий ринок. Здається, що тут розмовляють усіма мовами відразу – болгарською, гагаузькою, російською, албанською, вплітаючи українські слівця.

Не заради красного слівця кажуть: Болград – столиця українських болгар. На святкування 190­річного ювілею цього міста прибули іноземні делегації. Керівництво району та міста гостинно зустрічали представників із гмини Риманув (Республіка Польща) на чолі з бурмистром Войцехом Фарбанеком. Із Республіки Болгарія приїхали відразу дві делегації – від громади Торговище на чолі з доктором Красимиром Мітевим Миревим і громади Тунджа, якою керує кмет Георгій Георгієв.

Прибуття на день міста таких шановних гостей із­за кордону, звичайно, було не випадковим: Болградська райдержадміністрація на чолі з Михайлом Садаклієвим провадить послідовну роботу щодо налагодження економічних і культурних зв’язків із розвиненими регіонами України і європейських країн.

Після розпаду СРСР Бол­градський район, як і багато околиць України, мимоволі став депресивним. Великі промислові підприємства закрилися. Район цілком міг би жити тим, що народить земля, але його віддаленість утруднює постачання продукції сільського господарства на ринки мегаполісів. І все­таки болградці переконані в тому, що цьому краю вдасться стати на ноги. Локомотивом, який може витягнути ра­йон з депресії, є місцеві виноградники. Ще Олександр Сергійович Пушкін, подорожуючи по Бессарабії, писав:

«Здесь долго светится

небесная лазурь,

Здесь кратко царствует

жестокость зимних бурь,

На скифских берегах

переселенец новый

Сын юга, виноград

блистает пурпуровый».

– А ось це – унікальний зразок, виготовлений за ексклюзивною технологією, – Михайло Михайлович взяв із виставкового стенду Болградського винзаводу примітну високу пляшку з темного скла. – Вино «Рислінг», для його приготування виноград збирають глибокої осені або в перші дні зими, коли температура повітря опускається до мінус десяти градусів. При цій температурі виноград і переробляють, завдяки чому вино набуває неповторних смакових якостей і більшої міцності.

Голова райдержадміністрації був цього дня настільки переконливий, презентуючи продукцію місцевих виноробів, що Войцех Фарбанек запропонував провести на батьківщині колишнього Папи Римського свято бессарабського вина.

– Я б дуже хотів бачити ваше вино в ресторанах нашого курортного міста, куди приїжджають туристи з багатьох країн, – сказав він.

Унікальну продукцію «Вин­віта» закордонним гостям представила фірма «Екофарм» – це концентрат високоактивних біофлавонідів із кісточок і шкірочки винограду типу «Каберне». Простіше кажучи, це цілющі витяжки для профілактики та лікування цілої низки недуг.

– Ми починали працювати в Одесі, але перевели виробництво до Болграда, ближче до сировинної бази, – розповідає заступник директора В’ячеслав Ковтун.

Після огляду великої виставки товарів місцевого виробництва гостей запросили за «круглий стіл», де пішла серйозна розмова про перспективи розвитку партнерських відносин. Про район загалом розповіла голова Болградської районної ради Марія Гайдаржи. Про діяльність представників малого та середнього біз­несу говорив один із лідерів підприємницького руху Степан Бодлеєв. Як завжди з натхненням розповідав про унікальні бессарабські вина Іван Плачков, що побудував у селі Криничне сучасний винзавод «Велес». Гості зі здивуванням довідалися, що Болградський район перебуває на одній широті з відомою в цілому світі французькою провінцією Бордо.

Споконвіку бессарабці були будівельниками, творцями. Про розвиток цієї галузі розповів гостям уродженець Болградського району Віктор Нотевський – нині заслужений будівельник України, академік Академії будівництва України, генеральний директор столичного ВО «Інбуд». Гостям міста було показано два документальні фільми – «Болград інвестиційний» і «Болград туристичний».

– Гадаю, найцікавіша розмова зав’яжеться після завершення роботи «круглого стола», – сказав Михайло Михайлович. – Керівництво міста й району ставить перед собою завдання сприяти встановленню контактів між бізнесменами. А далі, безсумнівно, вони самостійно знайдуть взаємовигідні сторони співпраці.

Красимир Мітев Мирев із Болгарії висловив готовність багатьох підприємців Болгарії співпрацювати на ниві переробки й торгівлі сільськогосподарською продукцією. Великий потенціал гості з Болгарії вбачають у розвиткові туризму між державами. Знайшлася тема для розмови і з польською делегацією – розвиток курортного бізнесу і туризму. Болградський район тільки починає роботу в цьому напрямі, і, мабуть, досвід сусідів буде дуже до речі.

Нам не раз випадало бувати на ювілеях міст, сіл і районів, програма яких, як правило, складається з різноманітних виставок і концертів. Керівництво Болградського району піднялося на якісно новий рівень, використавши ювілей як привід для серйозної та предметної розмови про перспективи розвитку.

Звичайно, головна перспектива Болграда – це його чудові діти. Для юних господарів міста у парку «Комсомолець» був урочисто відкритий казковий майданчик із безліччю гойдалок.

Кульмінацією свята стало урочисте вручення місту­ювілярові свідчення про реєстрацію символіки – герба та прапора Болграда. За дорученням голови Одеської обласної ради Миколи Пундика цю почесну місію виконав депутат обласної ради, президент Асоціації болгар України Антон Кіссе.

Отже, відтепер Болград має всі атрибути столиці. І хочеться вірити, що герб столиці українських болгар буде впізнаваний, зокрема й за кордоном.

Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей»,м. БолградФото авторки

Пам’ятає село своїх героїв

Кам’янка – село Ізмаїльського району з найбільш развинею інфраструктурою, – відзначила 200­річчя від дня заснування. Саме стільки років тому переселенці з Болгарії заснували на цьому місці поселення Ташбунар (у перекладі «кам’яний колодязь»). Завдяки працьовитості і любові до свого рідного краю кам’янці зуміли створити одне із найбільш благополучних і відомих сіл не тільки в Україні. Завдяки тому, що колишній керівник асоціації сільгоспвиробників «Прогрес», Герой Соціалістичної Праці Микола Георгійович Миндру дивився на десятиліття вперед, місцеве базове господарство було реформовано без особливих втрат. Саме Микола Георгійович у шістдесяті роки зробив село зразково­показовим, як і розташоване у ньому базове господарство.

Справа, розпочата ним, досі живе. У селі, як і раніше, перераховуються чималі кошти на благоустрій. Розвиваються місцеві бізнес­структури. У планах сільської ради – створення умов щодо залучення інвестицій для розвитку місцевого виробництва. Тут, у цьо­му селі, фактично розташований центр фізкультурної роботи: діє Палац спорту, у якому провадяться змагання не тільки обласного, але й всеукраїнського рівня.

Що й казати – і нині, приїж­джаючи в село, дивуєшся чистоті і ошатності вулиць, усі вони заасфальтовані, освітлені. Звичайно, проблем теж сьогодні чимало, про що вам не забуде розповісти сільський голова Іван Лефтеров. Але, до його честі, він не любить скаржитися. Бо, як учень Миколи Георгійовича Миндру, пам’ятає його головний заповіт: хто хоче працювати, той діє, хто не хоче – шукає причини.

Святкові заходи, що тривали три дні, розпочалися з освячення Свято­Успенського храму, ремонтні роботи з відбудови якого були завершені до ювілею села. Освячено місце і під закладання дзвіниці – прямо навпроти входу до храму.

Того ж дня на центральному майдані пройшов ярмарок виробів народних умільців. А увечері в Будинку культури відбувся концерт київської групи шоу­балету «Олександрит» та ВІА «Кристал» з м. Ульянівка Кіровоградської області.

Наступного дня відбулася дитяча спартакіада. Там же, на сільському стадіоні, у футбольній баталії зійшлися відомі команди: «Ташбунар» (Кам’янка) та «Чорноморець» (Одеса) (ветерани). Підсумковий рахунок – 4:2 на користь господарів. І це не була гра у піддавки – місцеві футболісти показали динамічну гру. До речі, у районній спартакіаді вони, як правило, ось уже кілька років поспіль поперемінно з іншими лідерами із с. Багатого посідають перші місця.

Згодом тут же відбулися показові виступи майстрів кінного спорту з Одеси.

Вершиною ювілейних заходів у Кам’янці стали урочисті збори і святковий гала­концерт у сільському Будинку культури. Привітали кам’янців з ювілеєм народний депутат України Юрій Крук, заступник голови Ізмаїльської районної ради Алла Данукалова, депутат обласної ради Антон Кіссе, президент Конгресу болгар України Юрій Граматік. Прозвучали привітання на адресу кам’янців і від земляка, директора Одеської філії ПАТ «Укртелеком» Валентина Попазова, а також від гостей з Болгарії та Росії, сусідів з Болградського району. І кожний своїм обов’язком вважав висловити вдячність людині­легенді Миколі Георгійовичу Миндру. Свої подарунки учасникам свята та численним гостям підготували самодіяльні артисти з цього та багатьох інших сіл. Оплески глядачів цього вечора звучали на адресу танцювальних колективів, що носять звання народних, «Радуга» і «Колорит», чоловічого вокального ансамблю «Приятелі» із Кам’янки. Не менш успішними були виступи гостей із Утконосівки Ізмаїльського району та Банівки – Болградського. Приїхали і друзі з Республіки Болгарії – фольклорно­танцювальний колектив під керівництвом Стояна Господинова. Фінальну точку у гала­концерті поставив директор Кам’янського БК Андрій Крушков. Він виконав пісню, яка зачепила душу кожного, «Земляки».

А в останню неділю серпня у сільському храмі відбулася урочиста літургія.

…І було до сліз прикро, що не дожив до цієї світлої дати чоловік, який так багато зробив для Кам’янки. Чоловік, пам’ятник якому височить сьогодні у центрі села.

Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей», с. Кам’янка, Ізмаїльський район

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті