(З життя видатних людей)
БЕРНАРД ШОУ
1856 – 1950
Проти маси не попреш
В антракті під час прем’єри однієї з своїх п’єс Бернард Шоу, вийшовши на сцену, звернувся до залу:
– Ну, як вам подобається п’єса?
Вражені глядачі одразу не знайшлися, що відповісти, і тільки один з них вигукнув:
– Нісенітниця!
Шоу ввічливо йому вклонився і з чарівною посмішкою відповів, вказуючи на публіку:
– І я дотримуюсь цієї думки, але що ми вдвох можемо вдіяти проти маси?
Шоу розгубився
Бернард Шоу розповідав, що пам’ятає лише один випадок у своєму житті, коли він розгубився і не знав, що відповісти. Це трапилося, коли до Шоу прийшов кур’єр однієї з лондонських газет.
Шоу саме сідав за обідній стіл з вегетаріанськими стравами, бо, як відомо, він був вегетаріанцем. Хлопець глянув на тарілки і спитав:
– Ви що, збираєтесь обідати чи вже пообідали?
Чи залишиться другом
Коли Шоу виїжджав з Москви, на вокзалі один письменник запитав його:
– Товаришу Шоу, сподіваюсь, ви і надалі залишитесь другом Радянського Союзу?
– Принаймні до смерті. Що буде потім, не знаю. Наскільки я розбираюся в європейській пресі, може трапитись таке, що після смерті я стану ворогом усього радянського.
Запорука успіху
Один початкуючий поет запитав Бернарда Шоу, що йому зробити, щоб його поезія дійшла до читачів.
– Віддайте рукопис на конфетті, – відповів Шоу. – Треба тільки старанно ховати свої дурні думки.
Не так зрозуміли
Якось художник приніс Бернардові Шоу ілюстрації до п’єси «Свята Іоанна», що мала великий успіх. Вони були виконані в стилі кубізму з ознаками інших модних впливів. Шоу відхилив ілюстрації, зауваживши, що вони варті того ж, що заслужила «Свята Іоанна». Зраділий художник подбав, щоб про цю думку видатного письменника знали всі. Незабаром один видавець запитав Шоу, чи справді він так високо оцінює кубістичні малюнки до п’єси.
– Мене не так зрозуміли, – відповів Шоу. – Я хотів сказати, що малюнки варті не успіху моєї п’єси, а долі самої Орлеанської діви – як відомо, її було спалено на вогнищі.
