І пасажири йому вдячні…
Маркевичеве ще огорнене нічною пітьмою, а у домівці О.П. Бабія вже світяться вогні: господар готується до ранкового рейсу. Олександр Панкратович клопочеться біля автобуса «Ікарус», ще раз уважно переглядає основні вузли та агрегати. І це закономірно, адже у нього дуже й дуже відповідальна робота: перевезення пасажирів. Отож, машина має працювати, немов годинниковий механізм, щоб не трапилося підчас руху ніяких непередбачених ситуацій.
У визначений час водій автобуса чекає пасажирів, доброзичливо, зі щирою посмішкою на вустах зустрічає маркевичевців, допомагає літнім людям піднятися в салон, розмістити багаж. І ось «Ікарус» рушає з місця і, набираючи швидкість, тримає курс до Ширяєвого. Його шлях пролягає по кількох селах КатериноПлатонівської сільської ради, і у кожному О.П. Бабій підбирає пасажирів.
Уже 6 років цей стрункий, приємної зовнішності чоловік займається перевезенням людей. І жодного разу не було на його адресу ніяких нарікань з боку тих, хто користується послугами громадського транспорту. Бо любить водій свою справу, автобус завжди утримує в належному технічному стані. А ще з душевною теплотою ставиться до сільчан, до тих, хто рахує з ним кілометри від домівок у Ширяєве і у зворотному напрямку. Зі щирою вдячністю згадують поїздки за маршрутом Маркевичеве – Ширяєве мешканці не лише КатериноПлатонівської, а й сусідньої з нею Новоєлизаветівської сільської ради.
Схвально відгукуються про роботу цього водія і керівники ВАТ «Ширяївське автопідприємство – 15167», де Олександр Панкратович працює. Спочатку йому довірили старенького автобуса ПАЗ682 . Господарю довелося багато зазнати з ним клопотів, адже часто ламався. Отож, раз по раз ремонтував цю машинерію. Та й неспокійний він був за неї, бо відчував, що у будьяку хвилину в дорозі може піднести йому небажаний сюрприз. Крім того, цей автобус був ще й невеликий, тож не було можливості забирати всіх пасажирів. І від цього разом із людьми переживав і водій. Тому, коли торік йому виділили «Ікарус», у якому вміщалося наполовину більше людей, ніж у попередньому, то радощам і водія, і односельців не було меж.
Щоразу дружина Олена Володимирівна з нетерпінням чекає чоловіка з рейсу. Зрозуміла річ, переживає за нього. А Олександр Панкратович її заспокоює: «Не переживай, я ж не з новачків за кермом...». Справді, не з новачків. Професію автомобіліста обрав ще з молодих літ. Відслуживши три роки у військовоморському флоті і повернувшись додому в Маркевичеве, зразу ж пішов на навчання до автошколи в Березівці. Після її закінчення чверть століття старанно працював на різних марках автомашин у місцевому господарстві. Перевозив різноманітні сільськогосподарські вантажі, брав активну участь у жнивних кампаніях, відтранспортовував зерно від комбайнів на тік та елеватори. Неодноразово його сумлінну працю було відзначено.
Сьогодні у черговий раз О.П. Бабій везе пасажирів. І радісно у нього на душі, бо знає, що робить добру і таку вкрай необхідну справу для односельців.
Повернувся до батька і брата
Сумлінністю та старанністю відзначається у СТОВ «Жовтнева МТС» сімейство Климченків. Найстарший з нього, Микола Анатолійович, тривалий час самовіддано трудився на різних марках сільгоспмашин. Вправно експлуатуючи їх, орав, сіяв, обробляв посіви, збирав врожаї. Директор господарства Василь Іванович Попович звернув увагу на цього тямущого механізатора, який користується повагою у своїх колег, до порад і настанов якого прислуховуються. Тож Климченка було призначено керуючим у МТСі.
Поруч із батьком успішно працював на ланах господарства і його старший син Олександр, за яким було закріплено потужного Т150 К. Сімейні традиції продовжив і молодший Сергій. Після школи поступив до Цебриківського училища механізації. Під час практики переймав досвід у батька та брата, у них та інших механізаторів сільгосптовариства навчався хліборобських премудростей. По закінченні училища вже повноправним землеробом влився у дружну сім’ю трудівників МТСу. У минулому році хлопцеві довелося тимчасово облишити трактор, бо настав час служби у Збройних силах України. Служив, як і працював – чесно і добросовісно, чекав, коли повернеться додому і знову займеться вирощуванням хліба.
І ось у перших числах листопада С. Климченко демобілізувався. Без будьякого відпочинку прийшов до тракторної бригади і знову сів за кермо трактора МТЗ80. Вчорашньому воїну доручили боронування і коткування посівів озимих культур. А фронт робіт Сергієві підготували його колеги, які перед тим як завести сівальні агрегати на поля, відведені масиви якісно обробили. На дискуванні добре постаралися на своїх Т150 К два Олександри – Шостак і Климченко, які агрегатували борони БДТ6 і 3. Свою майстерність під час сівби продемонстрували Сергій Сивацький, Ігор Штерів, Віталій Ніколін. Вони уважно слідкували за тим, аби насіння лягало на потрібну глибину, щоб не було просівів. МТСівці використали власний посівний матеріал першої репродукції. Адже торік на спеціально відведених насіннєвих ділянках було висіяно насіння еліти, причому високоврожайних сортів пшениці та ячменю.
На протруюванні посівного матеріалу відзначились і сам керуючий, і робітниці Світлана Бойко та Світлана Сухих. Взагалі ці жінки виконують чимало й інших робіт, пов’язаних із очищенням зерна.
Загалом у цьому сільгоспформуванні зайняли 350 гектарів пшеницею і 200 – ячменем. Погодні умови нинішньої осені не сприяли доброму укоріненню та росту озимих, але жовтнівські механізатори сподіваються на краще. На дискуванні та оранці були задіяні механізатори І. Штерів, В. Ніколін, брати Климченки, О. Шостак, С. Сивацький. На весну підготували понад 400 гектарів масивів. На них висіватимуть насіння соняшнику та кукурудзи.
Всі, хто у СТОВ «Жовтнева МТС» зайнятий на виконанні тих чи інших виробничих завдань, завжди працюють із настроєм. І це закономірно, адже про їх висококалорійне харчування дбає дирекція господарства. Тут уже не перший рік діє чудова їдальня, яка забезпечується різноманітними продуктами харчування, вітамінною продукцією. А майстром по приготуванню смачних страв є незмінна ось уже протягом майже двох десятків літ Ганна Василівна Іванків. І всі дякують їй за кулінарні витвори.
Іван ТРЕГУБЕНКО, Ширяївський район
