Струмені води – одне з чудес природи, ними можна милуватися скільки завгодно. Як приємно і як проблематично почути влітку ласкавий шепіт води посеред кам’яних джунглів, хіба що біля фонтана. Краплі на обличчі, дитячий сміх та веселка з ранку до пізнього вечора…
Якщо хтось називає море душею Одеси, то фонтани – його очі. У місті їх 20, не рахуючи маленьких, перетворених на клумби або пісочниці, і кожний потребує особливого догляду. Як подарувати людям радість і не дати дзюркотливій воді перетворитися на рукотворне болото, розповідає директор КП «Сервісний центр» Сергій Дмитрович Болдирєв.
– Історія фонтанів заглиблюється своїм корінням в сухий одеський ґрунт, – говорить С. Болдирєв. – Раніше в місті були проблеми з питною водою, і вона частково розв’язувалася за рахунок джерел на хуторах Малий, Середній та Великий Фонтани. Назви хуторів відповідали розміру джерел. У 1873 році в Одесі був введений в експлуатацію водопровід, і на відзначення цієї події на Соборній площі запрацював перший фонтан. Згодом кожний одеський двір намагався прикрасити себе фонтанчиком або колодязем.
Люди вважають, що взимку фонтан спить, не тече вода і його чаша порожня. Почасти це так. Сезон осіньзима – період відновлення сил. У цей час провадиться невидима нікому робота щодо профілактики двигунів та підвідних комунікацій. Відновлюються стаціонарні елементи конструкції. Чаша фонтана – одна з найвитратніших частин. Для підтримання її використовується особливий гідроізоляційний бетон із пластифікаторами та водостійкі фарби. Також профілактичного огляду зазнає і обід чаші. Фонтан у Міському саду має чавуннолитий обід, збережений у первісному вигляді. Окремому огляду підлягає навісне устаткування, що знімається в міжсезоння: форсунки, підвідні комунікації всередині фонтану, лампи освітлення. Минула зима розколювала своїми холодами асфальт і ставила температурні рекорди, але, на щастя, морози не завдали помітної шкоди фонтанам.
Весна і літо – період активного життя фонтана та невсипущої роботи для всіх, хто опікується його існуванням. Як пояснив Сергій Дмитрович, фонтан – складний механізм, і його не можна включити або виключити одним клацанням. Встановлення та обслуговування освітлення, насосів та іншого електроустаткування, очищення чаші від грязюки, що накопичилася під час консервації, обробка води спеціальними хімікаліями проти цвітіння – це лише частина тієї уваги, якої потребує фонтан. Вже після всіх робіт провадиться пробний пуск налаштовування елементів конструкції.
Місто живе, відновлюються старі та з’являються нові фонтани. У кожного об’єкта своя історія і вразливі місця. Як не дивно, але головна проблема витвору рук людських – сама людина. Гості міста та одесити. Найчастіше в такій послідовності розподіляється навантаження на визначні пам’ятки. Волею доль люди, які потрапили до Одеси, вважають тепер це місто рідним, а чомусь ставляться до дива свіжості, як до сміттєвої урни. Чого лише не знаходять у дзюркотливих озерах працівники обслуговуючої компанії, і яких лише любителів купання не виймали з фонтана патрульні! І сміх, і гріх. Із заздрісною сталістю, замість монетки на щастя, люди самі кидаються у фонтани, та ще й намагаються на пам’ять зробити ковток води, не призначеної для купання, а тим більше для пиття. Якщо все ж таки ми навчимося цінувати те, що маємо, і поважати естетичні почуття оточення, то фонтани, які почали працювати в Одесі з 1 квітня, залишаться для нас острівцями свіжості посеред океану розпеченого суходолу.
