Допомогти калині

Культура відносно стійка проти грибних захворювань, але може ушкоджуватися попелицями, мінуючими молями, листокрутками, пильщиками.

Для боротьби з цими шкідниками на присадибних ділянках можна використовувати тютюнові відходи і мило. Тютюнові відходи (1 кг) замочують в 10 л гарячої води і настоюють протягом 1­2 діб. Настій фільтрують, розводять подвійною кількістю води, додають 40 – 50 г мила на кожні 10 л робочого розчину і обприскують рослини.

У період достигання плодів обприскування не проводять.

Окулірування

«Напишіть декілька слів про окулірування, що це за спосіб? Іван РЕМІЗОВ»

Це основний спосіб вирощування плодових саджанців на підщепах. Його строк визначають за визріванням однорічних приростів на дереві, з якого заготовляють живці та за рівнем відставання кори у підщепи. У пазусі листків живця повинна бути достатньо сформована брунька, а у підщепи – добре відставати кора.

Завчасно визначтесь, з якого дерева будете брати живці. Живець повинен бути добре розвиненим.

Про обробіток ґрунту

Урожайність дуже залежить від того, в якому стані утримується город. Обробітком ґрунту можна регулювати водний, температурний, живильний, мікробіологічний режими. Система обробітку залежить від ґрунтово­кліматичних умов, віку дерев, зрошення.

У регіонах з недостатньою чи малою вологістю ґрунту годиться чорний пар. Дерево висаджують ближче одне до одного. Корисні органічні добрива.

У зонах з достатньою вологістю (сума річних опадів – більше 50 – 600 мм) і при зрошуванні доцільнішою є дерново­перегнійна система утримання ґрунту. В міжряддях висівають багаторічні трави, при підростанні їх скошують на 8 – 12 см і залишають як мульчу. Розкладаючись, вона підвищує родючість, запобігає перегріву ґрунту, надмірному випаровуванню вологи, на схилах – запобігає ерозії ґрунту. З цією метою використовують вівсянку польову, інші сухолюбні трави.

На родючих ґрунтах сади засівають польовицею повзучою. Кореневища – на 50 – 70 см один від одного. Добрива вносять поверхневим способом.

У молодих садках – до 5 – 7­річного віку, коли плодові дерева ще не повністю використають поживні речовини у міжряддях вирощують картоплю та овочі. Садять не ближче метра­півтора від стовбура. Висаджують також полуниці, аґрус, смородину. Малину розміщують біля межі – щоб корені не заважали обробляти ґрунт.

Восени, перед перекопуванням ґрунту, в нього вносять на сто квадратних метрів тонну­дві гною, мінеральні добрива (3­4 кг азотних, 2­3 – калійних, 5­6 – фосфорних).

Стійкі проти посухи

«Ви писали про різні культури, а про буряк поки що ні. Розкажіть про цю розповсюджену культуру. Чи стійка вона до посухи, на яких ґрунтах краще рости, чим його треба підживлювати і коли? Думаю, що це буде цікаво і для інших городників.

Клавдія НЕСТЕРЕНКО»

Дворічна культура. В першій рік рослина утворює м’ясистий коренеплід і розетку листя. На другий рік викидає стебло, цвіте і дає насіння.

Підсім’ядольне колінце у столового буряка темне або рожево­червоне, у кормового – рожеве, у цукрового – жовтувате. Цим і відрізняються сходи буряків.

Рослини стійкі проти посухи завдяки добре розвиненій кореневій системі, яка доходить до 1 м. Якщо проросле насіння значний час зазнає впливу низької температури, рослина яровизується і може першого ж року дати стебло й насіння, однак воно цінностей не має.

До ґрунтів буряк менш вимогливий, ніж інші коренеплоди. На ґрунтах, багатих на свіжій перегній і воду, буряк виростає надмірно великий, з розвиненими білими дерев’янистими кільцями всередині. Це зменшує його харчову цінність і строки зберігання.

Виявляючи помірну вимогливість до світла, буряк може рости серед молодих садових насаджень.

Безпосередньо під буряки вносять перегній, компост, мінеральні добрива.

В перший період росту буряки потребують азотних добрів. А в другий – калійних та фосфорних.