Сьогодні на свій 75–річний ювілей житель села Гавиноси Федір Кирилович Кіріца неодмінно вдягне парадний піджак, прикрашений трьома орденами Трудової Слави та орденом Знак Пошани. Свої нагороди ювіляр отримав за багаторічну сумлінну працю. А працював Федір Кирилович у колгоспі «Молдоварош» («Червона Молдавія») дояром. Ця нелегка та на перший погляд не чоловіча професія принесла йому всесоюзне визнання.
Ф.К. Кіріца народився 29 вересня 1937 року у простій селянській родині. По закінченні сільської семирічки ще підлітком почав працювати різноробом у тракторній бригаді. Проте любов до тварин мав більшу, ніж до залізяччя, тому перевівся на молочно–товарну ферму. Доярок не вистачало, тому молодий чоловік сміливо влився у їхній колектив. 27 років він зміг витримати напружений розпорядок дня, який розпочинався далеко до світанку і закінчувався пізно ввечері. До 20 корівок щодня доїв Федір Кіріца і своєю ласкою до тварин та добрим доглядом домігся високих надоїв, що сягали 5 тисяч літрів на кожну корівчину.
Він був єдиним дояром у Красноокнянському районі і одним із небагатьох представників цієї професії серед чоловіків усієї України.
Перший свій орден Трудової Слави знатний тваринник отримав у 1976 році, другий – у 1983–му, а останній, до речі під номером 921, – 12 серпня 1991 року. Вирушаючи по чергову державну нагороду, він сміливо покладався на свою віддану чарівну дружину, бо знав, що з його корівками все буде гаразд. Доручав дружині і доїння власної корови, яка, щоправда, давала молока менше, ніж колгоспні.
З Оленою Григорівною виховав двох синів, а торік вони відсвяткували своє золоте весілля.
– Мої нагороди та слава – це заслуга всієї моєї родини, – сказав знатний дояр.
