Люди почали селитися вздовж Балтської дороги в Одесі ще в першій половині XIX століття, створивши дві слобідки. Ближча до моря іменувалася Балтівською слободою або Балтівкою, тепер це селище Більшовик. Другу слободу населяли суворі відставні солдати, і називалася вона Солдатською слободою. Зараз це Жевахівське селище. Пізніше, на початку ХХ століття, були плани створити на березі Хаджибейського лиману курорт, аналогічний Куяльницькому. Проте не вийшло.
У повоєнний час усе життя концентрувалося в районі довкола заводу «Більшовик». Сюди навіть ходив трамвай, про що тепер зі смутком згадують старожили. Але із занепадом діяльності підприємства почала занепадати й ця міська околиця. І поля зрошування вже не нагадують квітучий сад, де саджалися рідкісні породи дерев та співали птахи, як це було сто років тому. Вони, скоріше, схожі на болота, що наступають на місто.
Щоправда, в останні роки з'яви–лася надія на відродження Біль–шовика: міська влада розглядає поля зрошування як одну з основних територій для провадження житлового будівництва, відкриття парку атракціонів і розширення терміналу сухого порту. Якщо ці плани втіляться в життя, на Більшовику з'являться нові робочі місця, а отже, відродиться життя. І цей район почне відлік нового етапу своєї історії.
